Правда о "Законе..."

Уважаемые коллеги!
Здесь приведен проект "Закона о риэлторской деятельности", за который в октябре 2006 года единогласно проголосовал Совет АСНУ, и который впоследствии был подменен пресловутым Проектом № 3499, полностью выхолостившим всю идею саморегулирования. Синим цветом в нем выделены фрагменты, которые вызывают наибольшие противоречия в обсуждении Закона.

----------------------
Ссылка удалена модератором форума в рамках нарушения правил создания сообщения.
(модератор)
----------------------

Закон Украини
«Про ріелтерську діяльність»

Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелтерської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного саморегулювання та контролю ріелторської діяльності з метою захисту інтересів споживачів ріелтерських послуг, забезпечення професійної діяльності учасників ринку ріелтерських послуг,

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Статья 1. Сфера дії Закону

Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на ріелтерську діяльність державних підприємств, установ, органів та організацій, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на надання ріелтерських послуг

Стаття 2. Законодавство про ріелтерську діяльність.

Ріелтерська діяльність регулюється Цивільним та Господарським кодексами України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами відповідних саморегулівних організацій.
У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Особливості проведення інших видів діяльності на ринку нерухомості регулюються спеціальним законодавством.

Статья 3. Ріелтерська діяльність.

Ріелтерська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе надання ріелтерських послуг іншим особам при здійсненні ними операцій з нерухомістю, або в сфері здійснення своїх прав, які пов’язані з нерухомим майном.

Ріелтерська діяльність може здійснюватись на території України лише ріелтерами та агентствами нерухомості.
Цим Законом не передбачено визначення ріелтерської діяльності як є виключного виду діяльності для юридичних та фізичних осіб.
___________________________АБО_______________________

Ріелтерська діяльність є виключним видом діяльності. Ріелтери (ріелтерські фірми) – можуть надавати окрім ріелтерських послуг інші послуги пов’язані із їх професійною діяльністю на ринку нерухомості, зокрема, інформаційно-консультаційні, юридичні, рекламні та видавничі послуги в сфері нерухомості, оцінку згідно закону______....,

Статья 4. Визначення термінів.
Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а також нерухомості інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. До нерухомого майна (нерухомості) згідно із законодавством може належати інше майно, на яке поширюється режим нерухомої речі.
Суб'єкти ріелтерської діяльності - суб'єкти господарювання, а саме зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – підприємці а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б два спеціалісти (агента) з нерухомості, та які є членом принаймні однієї саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності.
Суб'єктами ріелтерської діяльності є ріелтери та агентства нерухомості.

Ріелтер - фізична особа – підприємець, яка здійснює ріелтерську діяльність, є членом принаймні однієї саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності та отримала кваліфікаційне свідоцтво/сертифікат спеціаліста (агента) з нерухомості відповідного до цього Закону.
Агентство нерухомості - юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють ріелтерську діяльність, є членом принаймні однієї саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності та у складі яких працює хоча б два спеціалісти (агента) з нерухомості, що отримали кваліфікаційне свідоцтво/сертифікат спеціаліста (агента) з нерухомості відповідного до цього Закону.

Спеціаліст (агент) з нерухомості – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та отримали кваліфікаційне свідоцтво/сертифікат спеціаліста (агента) з нерухомості відповідного до цього Закону.

Саморегулівні організації суб’єктів ріелтерської діяльності – створені згідно чинного законодавства з метою саморегулювання на умовах участі (членства) недержавні некомерційні організації, що об’єднують суб’єктів підприємницької діяльності (ріелтерів та агентства нерухомості) за ознакою здійснення ріелтерської діяльності, яким з прийняттям цього Закону держава делегує повноваження в сфері регулювання ріелтерської діяльності, розробку та запровадження стандартів та правил надання ріелтерських послуг,

Приміщення для надання ріелтерських послуг - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу, яка використовується суб'єктами ріелтерської діяльності на законних підставах при здійсненні ріелтерської діяльності;


Замовники (споживачі) ріелтерських послуг - власники нерухомого майна або інші особи, які мають повноваження на розпорядження ним в силу закону або угоди зацікавлені в отриманні ріелтерських послуг.


ГЛАВА II. СУБ'ЄКТИ РІЕЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 5. Спеціаліст (агент) з нерухомості.
Спеціалістом (агентом) з нерухомості може бути фізична особа, яка має відповідне кваліфікаційне свідоцтво/сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття ріелтерьською діяльністю видане відповідною саморегулівною організацією суб’єктів ріелтерської діяльності, дотримується правил та стандартів затверджених відповідною саморегулівною організацією суб’єктів ріелтерської діяльності.
Спеціаліст (агент) з нерухомості може займатись ріелтерською діяльністю лише як ріелтер, тобто самостійно як фізична особа підприємець, або у складі агентства нерухомості.
Не допускається робота спеціаліста (агента) з нерухомості в складі кількох агентств нерухомості, порушення даної вимоги є підставою для анулювання відповідною саморегулівною організацією суб’єктів ріелтерської діяльності кваліфікаційного свідоцтва/сертифікату.

(Можливо вказати вимоги до освіти, але вони мають відповідати встановленим в системі вищої та професійної освіти рівням (класифікації).)

Стаття 6. Ріелтер.
Ріелтером може бути лише спеціаліст (агент) з нерухомості, що зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно чинного законодавства та відповідає наступним вимогам:
1) має відповідне приміщення для надання ріелтерських послуг, що підтверджується відповідним документом, який згідно чинного законодавства надає право користування даним приміщенням.
2) є членом (учасником) принаймні однієї саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності, що підтверджується відповідною випискою з реєстру членів (учасників) саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності;
3) має чинний договір обов’язкового страхування відповідальності за заподіяння шкоди у зв’язку зі здійсненням ріелтерської діяльності.

Ріелтер має право займатися ріелтерською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до принаймні однієї саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності.

Ріелтерам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. ПО-МОЕМУ, ЭТО СЛИШКОМ
Ріелтером не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Статья 7. Агентства нерухомості.
Агентством нерухомості може бути лише юридична особа, що зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та відповідає наступним вимогам:
1) установчі документи юридичної особи мають містити положення щодо визначення виключного виду діяльності – надання ріелтерських послуг;
2) у складі юридичної особи має працювати на постійній основі два і більше спеціаліста (агента) з нерухомості, які мають чинний сертифікат/кваліфікаційне свідоцтво видане саморегулівною організацією суб’єктів ріелтерської діяльності;
3) має відповідне приміщення для надання ріелтерських послуг, що підтверджується відповідним документом, який згідно чинного законодавства надає право користування даним приміщеням;
4) є членом (учасником) принаймні однієї саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності, що підтверджується відповідною випискою з реєстру членів (учасників) саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності;
5) має чинний договір обов’язкового страхування відповідальності за заподіяння шкоди у зв’язку зі здійсненням ріелтерської діяльності або іншим способом забезпечує відшкодування заподіяної шкоди замовникам (споживачам) ріелтерських послуг. ЭТО ПРЕДЛОЖЕНИЕ ИЗ ОДЕССЫ ПО КАССАМ ВЗАИМОПОМОЩИ ИЛИ ИНОМ
6) Загальний розмір частки засновників (учасників) агентства нерухомості, які не є спеціалістами (агентами) з нерухомості, у статутному капіталі не може перевищувати 60 відсотків. ПО_МОЕМУ НЕТ НЕОБХОДИМОСТИ В ТАКОМ ОГРАНИЧЕНИИ.Керівником агентства нерухомості може бути лише спеціаліст (агент) з нерухомості.

ГЛАВА ІІІ РІЕЛТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ.
Статья 8. Види ріелтерської діяльності.

Ріелтерська діяльність може здійснюватись шляхом надання наступних ріелтерських послуг:
- посередницька діяльність;
- управління нерухомим майном;
- ріелтерська експертиза;
- організація та проведення прилюдних (публічних) торгів, аукціонів та конкурсів щодо нерухомого майна;
- інформаційно-консультативна діяльність суб’єктів ріелтерської діяльності.

КАСАТЕЛЬНО ДЕВЕЛОПЕРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В КАЧЕСТВЕ ПОВЕРЕННОГО ПРЕДЛАГАЮ ИСКЛЮЧИТЬ, ПОСКОЛЬКУ ПЕРВОЕ – ДОВОЛЬНО СЛОЖНО ДЛЯ ВОСПРИЯТИЯ И ПЕРЕСЕКАЕТСЯ С ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ, КОТОРАЯ РЕГУЛИРУЕТСЯ ЦЕЛЫМ ПАКЕТОМ ОТДЕЛЬНЫХ ЗАКОНОВ, ВТОРОЕ – ЕСТЬ ОБЫКНОВЕННОЕ ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО ИНТЕРЕСОВ НА ОСНОВАНИИ ПОЛОЖЕНИЙ ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА, ВЫДЕЛЯТЬ ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО В ОТДЕЛЬНЫХ СФЕРАХ И ОТДЕЛЬНО РЕГУЛИРОВАТЬ НЕ ИМЕЕТ, ПО-МОЕМУ, НИКАКОГО СМЫСЛА.

Стаття 9. Посередницька діяльність.

Посередницька діяльність суб’єктів ріелтерської діяльності – це діяльність з надання послуг замовникам (споживачам) ріелтерських послуг щодо сприяння та/або здійснення цивільно-правових угод з нерухомим майном (купівля-продаж, оренда, міна, забезпечення розселення тощо) і правами на нього.

ПРЕДЛОЖЕННАЯ РАНЕЕ РЕДАКЦИЯ ПО УПРАВЛЕНИЮ НЕ СОВСЕМ ОТВЕЧАЛА ПОЛОЖЕНИЯМ ДЕЙСТВУЮЩЕГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА.ГЛАВА 70 ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА МНОГИЕ ПОЛОЖЕННЯ ТРАКТУЕТ ИНАЧЕ.

Стаття 10. Управління нерухомим майном (нерухомістю).
Управління нерухомим майном (нерухомістю) - це діяльність, яка здійснюється суб’єктами ріелтерської діяльності від свого імені в інтересах замовників (споживачів) ріелтерських послуг-власників нерухомого майна і полягає у здійсненні юридичних і фактичних дій щодо володіння, користування і розпорядження нерухомим майном (нерухомістю).
Договір про надання ріелтерських послуг по управлінню майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Управління нерухомим майном може бути цільовим або строковим.
Цільовим є управління нерухомим майном, яке полягає у наданні визначених замовником послуг по управлінню та експлуатації нерухомого майна з метою досягнення визначеного замовником результату.
Строковим є управління нерухомим майном, яке здійснюється на замовлення протягом певного строку.
Інші питання щодо управління майном регулюються чинним законодавством.

Стаття 11. Ріелтерська експертиза
Ріелтерська експертиза - це ріелтерська послуга, яка надається суб'єктами ріелтерської діяльності для замовників (споживачів) ріелтерських послуг та полягає у дослідженні стану правовстановлюючих, технічних та інших документів щодо нерухомого майна (нерухомості), визначення їх повноти та відповідності вимогам чинного законодавства.
Ріелтерська експертиза допускається стосовно нерухомого майна усіх форм власності та проводиться з дотриманням спеціальних вимог, методик та нормативів, які розробляються та встановлюються саморегулівними організаціями.
Результатом ріелтерської експертизи є письмовий ріелтерський висновок, засвідчений підписом та печаткою суб'єкта ріелтерської діяльності, який подається замовнику (споживачу) ріелтерських послуг.

Стаття 12. Організація та проведення прилюдних (публічних) торгів, аукціонів та конкурсів з реалізації нерухомого майна (нерухомості).
Прилюдні (публічні) торги - продаж майна, за яким його власником стає покупець, що у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Організація прилюдних (публічних) торгів, аукціонів та конкурсів з реалізації нерухомого майна (нерухомості) – це ріелтерська послуга яка надається суб’єктами ріелтерської діяльності та полягає у здійсненні дій та заходів з підготовки та проведення прилюдних (публічних) торгів, аукціонів та конкурсів за дорученням замовників (споживачів) ріелтерських послуг.
Умови і порядок проведення прилюдних (публічних) торгів, аукціонів та конкурсів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісних майнових комплексів, інших приміщень, земельних ділянок, а також іншого нерухомого майна визначається законодавством України.


Стаття 13. Інформаційно-консультативна діяльність щодо нерухомого майна
Інформаційно-консультативна діяльність щодо нерухомого майна полягає в одержанні, зберіганні, використанні та поширенні суб’єктами ріелтерської діяльності інформації про нерухоме майно та ринок нерухомості, якщо така інформація не становить професійної та комерційної таємниці, і наданні консультацій фізичним або юридичним особам .
Консультації з питань нерухомого майна чи ринку нерухомості надаються усно чи письмово з оформленням довідки або інших офіційних документів.

Стаття 14. Надання інших послуг, що пов'язані з нерухомим майном
Суб'єкт ріелтерської діяльності може надавати учасникам ринку нерухомості інші послуги, що пов'язані з нерухомим майном або ринком нерухомості, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Перелік послуг визначається суб'єктом агентської діяльності на основі загальних рекомендацій, які розробляються самоврегулівною організацією.


ГЛАВА III. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РІЕЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Стаття 15. Договір про надання ріелтерських послуг.

Ріелтерські послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами ріелтерської діяльності на підставі договору про надання ріелтерських послуг, що укладається в письмовій формі.

Договір про надання ріелтерських послуг укладається в письмовій формі і у випадках передбачених законодавством підлягає нотаріальному завіренню. Якщо інше не передбачено законом, договір про надання ріелтерських послуг повинен містити:

1) назву, адресу та реквізити суб'єкта ріелтерської діяльності, інформацію про його участь в саморегулівній організації суб’єктів ріелтерської діяльності;

2) прізвище, ім'я і по батькові, адресу фізичної особи або найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка отримує ріелтерські послуги;

3) найменування ріелтерської послуги;

4) порядок оплати послуг та витрат;

5) відомості про страхування відповідальності суб’єкта ріелтерської діяльності;

6) строк дії договору;

7) порядок зміни і припинення дії договору;

8) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

9) у разі передачі оригіналів правовстановлюючих документів суб’єкту ріелтерської діяльності – перелік таких документів;

10) порядок вирішення спорів;

11) інші умови за згодою сторін;

12) підписи сторін.

У випадках передбачених законодавством ріелтерська діяльність може здійснюватись суб’єктом ріелтерської діяльності на підставі рішення суду, господарського чи третейського суду або за рішенням уповноважених законом органів влади чи місцевого самоврядування, порядок оплати послуг суб’єкта ріелтерської діяльності визначається в даному випадку згідно умов чинного законодавства.

Суб’єкт ріелтерської діяльності не має права укладати договір про надання ріелтерських послуг стосовно нерухомого майна (нерухомості), якщо ним раніше був укладений такий договір стосовно цього ж майна з іншим замовником (споживачем) ріелтерських послуг, який зберіг свою чинність.

Стаття 16. Вимоги до ведення документації при здійсненні ріелтерської діяльності.

Суб’єкти ріелтерської діяльності зобов’язані вести книгу реєстрації договорів зі споживачами ріелтерських послуг, форма якої визначається в додатку 1 до цього Закону.


НИЖЕВЫДЕЛЕННАЯ СТАТЬЯ СЛИШКОМ СПОРНАЯ И ЕЁ ВВЕДЕНИЕ СОПРЯЖЕНО С БОЛЬШИМИ ТРУДНОСТЯМИ В ПЛАНЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ДОБРОСОВЕСТНОЙ КОНКУРЕНЦИИ.
Статья ___. Обязательность привлечения субъектов агентской деятельности для оказания услуг с недвижимостью
Привлечение субъектов агентской деятельности для оказания посреднических услуг с недвижимостью, является обязательным в случае оборота недвижимости, в том числе:
при подготовке недвижимости к продаже, в частности – финансирования и организации строительства зданий, которые используются главным образом как жилье, финансирования и организацию работ по восстановлению зданий, финансирования и организацию строительства контор, коммерческих, промышленных, гостиничных помещений и т.п., финансирования и организацию строительства местных объектов (курортов, зимних спортивных баз), зон разных видов деятельности и т.п.;
при торговле земельными участками, укрупнения земельных хозяйств и т.п.;
при правовой защите, оказываемой юридическими средствами, в вопросах, связанных с оборотом недвижимости, в том числе услуги с недвижимостью по доверенности третьих лиц;
при передаче недвижимости в наём;
при купле и продаже недвижимости, в частности - жилых зданий и земли, жилого имущества (квартир, зданий, вилл, с земельными участками или без них), земельных участков, пригодных для строительства жилья, участков под застройку, нежилых зданий (заводов, контор, торговых помещений и т.п.), сельскохозяйственных земель, лесов, концессий на горные разработки, земельных участков, непригодных для строительства жилья.
Действие настоящей статьи не распространяется на отношения, возникающие при распоряжении государственными и коммунальными предприятиями и учреждениями, имуществом, закрепленным за ними на праве хозяйственного ведения или оперативного управления, за исключением случаев, когда распоряжение имуществом, в соответствии с законодательством Украины, допускается с согласия собственника этого имущества.

Стаття 17. Права суб’єктів ріелтерської діяльності.

Суб’єкти ріелтерської діяльності під час її здійснення мають наступні права:
1) самостійно об’єднуватись в саморегулівні організації суб’єктів ріелтерської діяльності, вступати та виходити зі складу членів (учасників) таких саморегулівних організацій в порядку передбаченому цим Законом та іншим законодавством України;
2) отримувати від замовників (споживачів) ріелтерських послуг необхідні інформацію та документи, які мають відношення до послуг, що надаються;
3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від замовників (споживачів) ріелтерських послуг;
4) відмовитись від надання ріелтерських послуг у випадку не надання замовником (споживачем) таких послуг необхідної інформації та документів, що необхідні для надання ріелтерських послуг, а також у випадку виникнення обставин, які перешкоджають здійсненню ріелтерської діяльності у відповідності з чинним законодавством;
5) в порядку передбаченому чинним законодавством отримувати інформацію від органів державної влади та місцевого самоврядування про нерухоме майно (нерухомість) стосовно якого здійснюється ріелтерська діяльність

Стаття 18. Обов’язки суб’єктів ріелтерської діяльності.

Суб’єкти ріелтерської діяльності зобов’язані:
1) при здійсненні ріелтерської діяльності дотримуватись вимог цього Закону, а також чинного законодавства, стандартів та правил затверджених саморегулівними організаціями, членом (учасником) яких є суб’єкти ріелтерської діяльності;
2) на вимогу замовника (споживача) ріелтерських послуг надати йому для ознайомлення документи, що підтверджують право на здійснення ріелтерської діяльності відповідно до цього Закону, стандарти та правила саморегулівної організації членом (учасником) якої є суб’єкт ріелтерської діяльності;
3) забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час надання ріелтерських послуг, відповідно до закону;
4) забезпечити збереження документів отриманих від замовників (споживачів) ріелтерських послуг;
5) повідомляти замовника (споживача) ріелтерських послуг про неможливість надання таких послуг, через виникнення обставин, які позбавляють суб’єкта ріелтерської діяльності надати такі послуги;
6) надавати замовникам (споживачам) ріелтерських послуг всю наявну у них інформацію, яку вони отримали в процесі надання ріелтерських послуг за відповідним договором;
7) відповідати перед замовником за порушення умов договору про надання ріелтерських послуг;
8) забезпечити ведення архіву укладених договорі про надання ріелтерських послуг та зберігання їх строком не менше трьох років з дати укладення;
9) всіма можливими способами сприяти реалізації замовниками (споживачами) ріелтерських послуг своїх прав та законних інтересів;
відповідно до договору та закону.

Стаття 19. Вимоги до реклами ріелтерської діяльності.

Суб’єкти ріелтерської діяльності мають право на її рекламу, зміст реклами має відповідати вимогам чинного законодавства.
Рекламна інформація суб’єктів ріелтерської діяльності має містити інформацію про саморегулівну організацію членом (учасником) якої є суб’єкт ріелтерської діяльності.

Стаття 20. Незалежність ріелтерської діяльність.

Не допускається втручання в ріелтерську діяльність замовників (споживачів) ріелтерських послуг та інших осіб, органів державної влади та самоврядування за винятком випадків передбачених чинним законодавством.

Стаття 21. Страхування цивільної відповідальності суб’єктів ріелтерської діяльності .

Страхування цивільної відповідальності суб’єктів ріелтерської діяльності є обов’язковою умовою здійснення такої діяльності та укладення договорів про надання ріелтерських послуг, що забезпечує захист прав та інтересів замовників (споживачів) ріелтерських послуг, та здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Стаття 22. Права замовників (споживачів) ріелтерських послуг.

Замовники (споживачі) ріелтерських послуг мають право:
1) ознайомлюватись з документами, що підтверджують право суб’єкта ріелтерської діяльності на здійснення такої діяльності, зокрема, кваліфікаційним свідоцтвом/сертифікатом спеціалістів (агентів) з нерухомості, документами, що підтверджують членство (участь) суб’єкта ріелтерської діяльності у відповідній саморегулівній організації, укладення договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності, стандартів та правил відповідних саморегулівних організацій;
2) отримувати від суб’єктів ріелтерської діяльності всю наявну інформацію та документи, які вони отримали при виконанні своїх обов’язків за відповідним договором про надання ріелтерських послуг з таким замовником (споживачем);
3) отримати відповідно до чинного законодавства компенсацію шкоди заподіяної суб’єктом ріелтерської діяльності;
4) звертатись зі скаргами на дії чи бездіяльність суб’єктів ріелтерської діяльності до саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності;
іші права згідно чинного законодавства

Стаття 22. Обов’язки замовників (споживачів) ріелтерських послуг.

Замовники (споживачі) ріелтерських послуг зобов’язані надавати суб’єкту ріелтерської діяльності достовірну інформацію та документи щодо нерухомого майна (нерухомості) стосовно яких укладається договір про надання ріелтерських послуг.

Стаття 23. Конфіденційність інформації при здійсненні ріелтерської діяльності.

Суб’єкти ріелтерської діяльності зобов’язані зберігати конфіденційність інформації отриманої ними в процесі здіснення ріелтерської діяльності від замовників (споживачів) ріелтерських послуг, забороняється використовувати таку інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб. Вимоги щодо збереження конфіденційності інформації зберігають свою чинність і після виконання суб’єктом ріелтерської діяльності своїх обов’язків згідно умов відповідного договору про надання ріелтерських послуг.
Треті особи мають на отримання інформації яка є конфіденційною та/або становить комерційну таємницю суб’єктів ріелтерської діяльності чи замовників(споживачів ріелтерських послуг лише в межах передбачених чинним законодавством.

НИЖЕВЫДЕЛЕННОЕ СЧИТАЮ МОЖНО НЕ ОПИСЫВАТЬ.
Требования о сохранении конфиденциальности информации распространяются на:
все материалы и документы как на бумажных, так и на электронных носителях, собранные и (или) подготовленные субъектом агентской деятельности в процессе агентской деятельности с недвижимостью;
сведения, полученные субъектом агентской деятельности от потребителя, в том числе при оказании ему консультационных услуг;
информацию о потребителе, ставшую известной субъекту агентской деятельности в процессе осуществления агентской деятельности с недвижимостью;
сведения, связанные с коммерческой деятельностью потребителя, составляющие коммерческую тайну, доступ к которым ограничен в соответствии с законодательством;
информацию об объектах недвижимости, правах на них.
В целях соблюдения конфиденциальности информации, субъект агентской деятельности должен:
обеспечивать сохранность документов потребителя, исключив к ним доступ посторонних лиц;
осуществлять консультирование потребителя, проводить с ним переговоры при условии отсутствия посторонних лиц.
Документы, свидетельствующие о намерении потребителя совершить сделку с недвижимостью, а также другие документы потребителя должны храниться в сейфе или ином месте, исключающем доступ посторонних лиц.
Доступ к этим документам должны иметь только специалисты-агенты по недвижимости для выполнения работы в соответствии с их должностными обязанностями и регламентом предоставления агентских услуг с недвижимостью, а также лица, уполномоченные подписывать договор на оказание агентских услуг.

ГЛАВА IV. РЕГУЛЮВАННЯ РІЕЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Стаття 24. Державне регулювання ріелтерської діяльності.

Державне регулювання ріелтерської діяльності здійснюється уповноваженими органами державної влади в межах наданих їм повноважень згідно чинного законодавства.
Недержавне регулювання, контроль та нагляд в сфері ріелтерської діяльності здійснюється саморегулівними організаціями суб’єктів ріелтерської діяльності.

Стаття 25. Саморегулівні організації суб’єктів ріелтерської діяльності.

Порядок створення, діяльності та припинення саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності, регулюється відповідним законодавством з урахуванням особливостей передбачених цим Законом.
Для отримання статусу саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності згідно цього Закону саморегулівна організація має відповідати наступним вимогам:
- об’єднання у складі її членів (учасників) не менш як 10/50 суб’єктів підприємницької діяльності, що мають намір здійснювати ріелтерську діяльність та відповідають вимогам цього Закону;
- наявність у саморегулівної організації оприлюднених правил та стандартів підприємницької або професійної діяльності, обов’язкових для виконання всіма учасниками членами)саморегулювальної організації;
- не менш ніж двадцять п’ять відсотків членів керівного органу саморегулівної організації мають бути особи, які не є суб’єктами ріелтерської діяльності;
- члени (учасники) саморегулівної організацій мають представляти, тобто мати місцезнаходження не менш ніж в трьох областях України;
- наявність у саморегулівної організації механізмів сертифікації/підтвердження кваліфікації агентів (спеціалістів) з нерухомості;
- ведення саморегулівною організацію реєстрів суб’єктів ріелтерської діяльності;
- наявність у саморегулівної організації механізмів забезпечення відповідальності її членів (учасників) перед замовниками (споживачами) ріелтерських послуг у випадках, передбачених законодавством України.
Керівник саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності, а також особи, що здійснюють відповідно до Статуту контроль за діяльністю саморегулівної організації мають відповідати наступним вимогам:
- ці особи не мають право здійснювати ріелтерську діяльність;
- не входити до складу засновників (учасників), членів органів управління чи контролю, керівників суб’єктів ріелтерської діяльності, а також засновників (учасників) суб’єктів ріелтерської діяльності;
- не мати трудових відносин з суб’єктами ріелтерської діяльності, а також не вправі надавати суб’єктам ріелтерської діяльності послуги та/чи виконувати роботи за плату;

Стаття 25. Особливості функціонування саморегулівніх організації суб’єктів ріелтерської діяльності.

Саморегулівні організації суб’єктів ріелтерської діяльності не мають права здійснювати підприємницьку діяльність, яка не пов’язана з професійними інтересами її членів (учасників).
Саморегулівні організації суб’єктів ріелтерської діяльності зобов’язані щорічно проводити аудиторську перевірку та надавати можливість їх членам (учасникам) ознайомлюватись з результатами таких перевірок.

Стаття 26. Стандарти та правила саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності .

Саморегулівні організації суб’єктів ріелтерської діяльності розробляють та затверджують правила (стандарти) ріелтерської діяльності , які є обов’язковим для всіх членів (учасників) таких організацій. Правила та стандарти саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності підлягають оприлюдненню, шляхом їх друку в пресі, а також забезпечується доступ до змісту правил та стандартів в системі загального доступу – Інтернет.
Стандарти (правила) саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності мають містити наступні вимоги:
- щодо дотримання суб’єктами ріелтерської діяльності норм етики при здійсненні ріелтерської діяльності;
- забезпечення суб’єктами ріелтерської діяльності конфіденційності отриманої від замовників (споживачів) ріелтерських послуг інформації;
- обов’язкову сертифікацію/підтвердження кваліфікації спеціалістів (агентів) з нерухомості, які є членами (учасниками) саморегулівної організації або працевлаштовані в агенствах нерухомості, які є членами (учасниками) саморегуліної організації;
- заходи щодо забезпечення цивільної відповідальності суб’єктів ріелтерської діяльності перед замовниками (споживачами) ріелтерських послуг;
- заходи впливу та відповідальності на суб’єктів ріелтерської діяльності, які допускають порушення норм чинного законодавства, прав споживачів (замовників) ріелтерських послуг, надають ріелтерські послуги не якісно або з порушенням умов укладених договорів про надання ріелтерських послуг, порушують норми етики та допускають недобросовісну конкуренцію.

Стаття 27. Порядок отримання статусу суб’єкта ріелтерської діяльності.

Фізичні та юридичні особи, з метою набуття статусу суб’єкта ріелтерської діяльності звертаються до саморегулівної організації з заявою про вступ до даної організації. З дати подання такої заяви дані особи набувають статусу кандидатів. Набуття статусу члена (учасника) саморегулівної організації здійснюється у відповідності до внутрішніх нормативних положень, статутів, правил тощо такої саморегулівної організації та допускається лише після проведення сертифікації/підтвердження кваліфікації спеціалістів (агентів) з нерухомості для кандидатів у ріелтери – безпосередньо фізичної особи-підприємця, а для кандидатів для набуття статусу агентств нерухомості – принаймні двох фізичних осіб – працівників, один з яких має бути керівником відповідної юридичної особи.
Максимальний строк для здійснення сертифікації/підтвердження кваліфікації спеціалістів (агентів) з нерухомості від кандидатів у суб’єкти ріелтерської діяльності становить шість місяців з дати подання заяви про вступ.

Стаття 28. Сертифікація/підтвердження кваліфікації спеціалістів (агентів) з нерухомості.

Сертифікація/підтвердження кваліфікації спеціалістів (агентів) з нерухомості полягає у визначенні кваліфікаційної придатності кандидатів на отримання сертифікату/кваліфікаційного свідоцтва через перевірку відповідності їх освіти та досвіду роботи вимогам цього Закону, інших нормативно-правових актів та правил (стандартів) відповідної саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності.


Сертифікація/підтвердження кваліфікації суб’єктів ріелтерської діяльності є обов’язковою і здійснюється у відповідності до внутрішніх положень саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності, які мають містити наступні вимоги:
- вимоги до освіти кандидатів;
- складання кандидатами кваліфікаційного іспиту;
- перевірка під час кваліфікаційного іспиту знань кандидатів в сфері чинного законодавства, що регулює порядок проведення та оподаткування операцій з нерухомим майном (нерухомістю), порядку оформлення (реєстрації) прав на нерухоме майно (нерухомість), а також положень правил (стандартів) саморегулівної організації суб’єктів ріелтерської діяльності;
- видачі кандидатам, які успішно пройшли іспит кваліфікаційного/свідоцтва спеціаліста (агента) з нерухомості;

Стаття 29. Кваліфікаційне свідоцтво/сертифікат спеціалістів (агентів) з нерухомості.
Кваліфікаційне свідоцтво/сертифікат спеціалістів (агентів) з нерухомості видається відповідною саморегулівною організацією суб’єктів ріелтерської діяльності та підписується керівником даної організації і скріплюється її печаткою.
Форма кваліфікаційного свідоцтва/сертифікату спеціалістів(агентів) з нерухомості встановлюється в Додатку 2 до цього Закону.

ВОЗМОЖНО ОПИСАТЬ ТРЕБОВАНИЯ К СЕРТИФИКАТУ НЕ УСТАНАВЛИВАЯ ЕГО ФОРМЫ,

ГЛАВА V. РІЕЛТЕРСЬКА ПАЛАТА.

Стаття 30. Створення Ріелтерської палати.

З метою координації та забезпечення взаємодії в процесі діяльності саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності ними може бути створено Ріелтерську палату.
Рішення про створення ріелтерської палати та затвердження її установчих документів здійснюється на Всеукраїнському з’їзді саморегулівних організацій ріелтерської діяльності. Рішення про затвердження установчих документів Ріелтерської палати приймається 2/3 голосів від присутніх на з’їзді.
На зїзді саморегулівних організації суб’єктів ріелтерської діяльності мають бути представлени Саморегулівні організації, які представляють інтереси членів (учасників) , що мають місцезнаходження в принаймні двадцяти областях України. Від кожної саморегулівної організації на з’їзд делегується кількість представників, що пропорційна загальній чисельності членів (учасників) саморегулівних організацій. Порядок голосування – один представник має один голос.
Ріелтерська палата завжди відкрита для вступу нових членів.

Стаття 31. Основні функції Ріелтерської палати України.

Основними функціями Ріелтерської палати є:
- обговорення питань державної політики в сфері ріелтерської діяльності;
- розробка примірних стандартів та правил ріелтерської діяльності, та рекомендацій щодо їх застосування;
- вирішення питань взаємодії саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності; уполномоченным государственным органом;
- розробка рекомендацій в сфері професійної підготовки спеціалістів (агентів) з нерухомості;
- здійснення заходів для вирішення спірних питань, що виникають в процесі взаємодії саморегулівних організацій суб’єктів ріелтерської діяльності та їх членів (учасників).

ГЛАВА VІ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1. Цей Закон вступає в силу через шість місяців з дати його опублікування.
2. Здійснення організаційних заходів щодо скликання з'їзду аудиторів покласти на ____________________________ (за їх згодою).

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

peliken
Сказано хорошо и правильно!
Но для меня остаются загадкой следующие вопросы:
1.Нужен ли вообще какой-то специальный Закон о риэлторстве?
2.Почему все так настаивают на том, что должно быть какое-то централизованное обучение? Разве в уважающих себя фирмах сегодня агенты еще выходят к клиентам без обучения??? Почему нужно обязательно вставить какую-то обязаловку? Почему мы не доверяем СЕБЕ же, почему не хотим того, чтобы РЫНОК, НАШИ КЛИЕНТЫ, решали, кому они будут платить деньги, кому не будут, а, соответсвенно, кому работать на рынке, а кому придется обанкротиться?

Цитата:

peliken
Сказано хорошо и правильно!
Но для меня остаются загадкой следующие вопросы:
1.Нужен ли вообще какой-то специальный Закон о риэлторстве?
2.Почему все так настаивают на том, что должно быть какое-то централизованное обучение? Разве в уважающих себя фирмах сегодня агенты еще выходят к клиентам без обучения??? Почему нужно обязательно вставить какую-то обязаловку? Почему мы не доверяем СЕБЕ же, почему не хотим того, чтобы РЫНОК, НАШИ КЛИЕНТЫ, решали, кому они будут платить деньги, кому не будут, а, соответсвенно, кому работать на рынке, а кому придется обанкротиться?

:32: Спасибо,Станислав! Отвечаю и ухожу домой, у нас в Одессе дождь! 1.Мое лично мнение,хоть меня возможно многие и побьют,в данный момент,в данное время,при существующей политической системе,при сложившейся экономической ситуации принятие отдельно взятого Закона ничего хорошего не принесет.Нужен целый комплекс хорошо продуманных изменений...2.Обучение должно все таки быть хотя бы для того,чтобы стандарты были одинаковы,договора похожи,классификация зданий идентична и т.д.Вконце концов это ускорит прохождение сделки.Ведь никому не прийдет в голову оспаривать текст договора у нотариуса в любой точке Украины,а если взять наши договора даже в одном городе?А если сделка совместная

Я не вижу необходимости в Законе о риэлторской деятельности, так как есть Гражданский кодекс,семейный кодекс,и т.д. там все прописано и достаточно этого. Деятельнотью, связанной с недвижимостью, блестяще справляются АДВОКАТЫ, которые действуют на основании УЖЕ ДЕЙСТВУЮЩЕГО Закона Об адвокатуре,принимают поручение и квалифицированно выполняют его.И весь Ваш форум надуман,нет проблемы в сфере услуг с недвижимостью.Есть проблема,что этим занимаются повара,учителя,дворники...И не секрет,что в их действиях как правило, имеются признаки состава разного рода преступлений.

Цитата:

peliken
Сказано хорошо и правильно!
Но для меня остаются загадкой следующие вопросы:
1.Нужен ли вообще какой-то специальный Закон о риэлторстве?
2.Почему все так настаивают на том, что должно быть какое-то централизованное обучение? Разве в уважающих себя фирмах сегодня агенты еще выходят к клиентам без обучения??? Почему нужно обязательно вставить какую-то обязаловку? Почему мы не доверяем СЕБЕ же, почему не хотим того, чтобы РЫНОК, НАШИ КЛИЕНТЫ, решали, кому они будут платить деньги, кому не будут, а, соответсвенно, кому работать на рынке, а кому придется обанкротиться?

Вы правы!Закн не нужен!Любая юридическая компания выполнит поручение клиента на Ура!и не будет бредовых объявлений,типа: продается 1/2 в однокомнатной квартире,или "продается помещение под ресторан", а когда обращаешся с просьбой предоставить все правоустонавливающие документы,то оказывается,что они не готовы, ббудут оформляться за счет будущего покупателя.ВОТ Такя деятельность РИЭЛТОВ!БРЕД!

Цитата:

:32: Спасибо,Станислав! Отвечаю и ухожу домой, у нас в Одессе дождь! 1.Мое лично мнение,хоть меня возможно многие и побьют,в данный момент,в данное время,при существующей политической системе,при сложившейся экономической ситуации принятие отдельно взятого Закона ничего хорошего не принесет.Нужен целый комплекс хорошо продуманных изменений...2.Обучение должно все таки быть хотя бы для того,чтобы стандарты были одинаковы,договора похожи,классификация зданий идентична и т.д.Вконце концов это ускорит прохождение сделки.Ведь никому не прийдет в голову оспаривать текст договора у нотариуса в любой точке Украины,а если взять наши договора даже в одном городе?А если сделка совместная

Простите с Вами не согласна,никкакого комплекса ненадо,просто надой знать Законодателсьство и не на уровне,простите,повара,официантки,еще раз простите,каждый должен заниматья своим делом,если повар решил продавать недвижимость,он должен получить соответствующее юридическое образование, ведь ни одному юристу,не вбредет в голову устроится в ресторан поваром, без соответствующего образования.А текст договора нотариуса даже нужно оспорить,если он не соответствует норме Закона, и это должно прийти в голову специалисту,если это конечно не повар.

Цитата:

:32: Спасибо,Станислав! Отвечаю и ухожу домой, у нас в Одессе дождь! 1.Мое лично мнение,хоть меня возможно многие и побьют,в данный момент,в данное время,при существующей политической системе,при сложившейся экономической ситуации принятие отдельно взятого Закона ничего хорошего не принесет.Нужен целый комплекс хорошо продуманных изменений...

Ошибаетесь! Лично я не только не побью, но скажу даже больше - по моему мнению нам вообще Закон о риэлторской деятельности не нужен! Так, что бить будут, в основном, меня... :106:

Цитата:

2.Обучение должно все таки быть хотя бы для того,чтобы стандарты были одинаковы,договора похожи

Не должны договора быть похожими!!! Не должны! Договор - это предмет договоренности между двумя или более сторонами! У них могут и всегда будут отличия! Я, например, часто составляю отдельные договора для конкретных ситуаций: все зависит от ситуации!

Цитата:

классификация зданий идентична и т.д.

Давайте подождем, когда оценщики вместе со строителями сформулирут эту классификацию! У них больше опыта и это больше подходит к их виду деятельности!

Цитата:

Вконце концов это ускорит прохождение сделки.Ведь никому не прийдет в голову оспаривать текст договора у нотариуса в любой точке Украины,а если взять наши договора даже в одном городе?А если сделка совместная

Почему? Я оспариваю. Если это требуется. И, как правило, никто не отказывает во внесении поправок! Более того, у каждого нотариуса СВОЙ текст договора! Однако никто не пытается заставить их действовать по шаблону!

Цитата:

Почему? Я оспариваю. Если это требуется. И, как правило, никто не отказывает во внесении поправок! Более того, у каждого нотариуса СВОЙ текст договора! Однако никто не пытается заставить их действовать по шаблону!

Хочу немного пояснить - ВСЕ нотариусы имеют совершенно правильно рекомендованный,например, единый предварительный договор купли-продажи ,где точно прописаны поля,обязательные к заполнению.Нотариус обязан зачитать вслух текст договора сторонам на их родном языке,если нужно,пригласить переводчика и т.д.Никакой уважающий себя нотариус не пойдет на подмену договора задатка договором аванса или дарения,потому что у него достаточно знаний и квалификации.На Форуме собрались,что естественно, люди с достаточно большим опытом,а какого качества услугу будет оказывать,например 20 летний студент с высшим образованием,получивший сертификат,желающий работать честно,если не будет ЕДИНЫХ СТАНДАРТОВ ОКАЗАНИЯ УСЛУГИ?

Цитата:

...,а какого качества услугу будет оказывать,например 20 летний студент с высшим образованием,получивший сертификат,желающий работать честно,если не будет ЕДИНЫХ СТАНДАРТОВ ОКАЗАНИЯ УСЛУГИ?

п.Володимире, згоден повністю, тому в рамках закону усі ці питання можна і треба врегульовувати. Не можемо ж ми прямо у статті закону вказувати, що "20 летний студент" не може бути рієлтором.

Цитата:

Простите с Вами не согласна,никкакого комплекса ненадо,просто надой знать Законодателсьство и не на уровне,простите,повара,официантки,еще раз простите,каждый должен заниматья своим делом,если повар решил продавать недвижимость,он должен получить соответствующее юридическое образование, ведь ни одному юристу,не вбредет в голову устроится в ресторан поваром, без соответствующего образования.А текст договора нотариуса даже нужно оспорить,если он не соответствует норме Закона, и это должно прийти в голову специалисту,если это конечно не повар.

Всё равно когда-нибудь какой-то закон примут,нравится это нам или нет.Поэтому лучше мы выскажемся и попробуем поучаствовать в законотворчестве для общего блага.
Лариса Александровна! Что Вы так взъелись на поваров и официантов,чем они Вам не угодили? Или Вы настаиваете,чтоб они получили диплом юрфака? Врядли это возможно.А некоторые из них прекрасно освоились в нашей отрасли,хорошо работают и знают Законодательство.И это не повод их выгонять с рынка недвижимости,пусть работают. :103:

Цитата:

...что Вы так взъелись на поваров и официантов...И это не повод их выгонять с рынка недвижимости,пусть работают.

Теперь понятно, отчего в Одессе фактически умер ресторанный бизнес.
Как когда-то: "Райком закрыт, все ушли на фронт", так и сейчас, у руля ресторанов остались замы замов, лучшие из худших, а лучшие подались на КЛОНДАЙК.
Как итог - приличных заведений фактически не осталось, разве что названия.
Оно нам надо?

Цитата:

Теперь понятно, отчего в Одессе фактически умер ресторанный бизнес.
Как когда-то: "Райком закрыт, все ушли на фронт", так и сейчас, у руля ресторанов остались замы замов, лучшие из худших, а лучшие подались на КЛОНДАЙК.
Как итог - приличных заведений фактически не осталось, разве что названия.
Оно нам надо?

Покушать негде? Приезжайте в Харьков.У нас налажено. :157: