ЖК Святобор | City One Development | ул. Львовская, ул. Верховинная

Цитата "Пришелец":

Кто-то знает что решили с недостроем делать??? Парк - это хорошо,но груда кирпича и бетона все еще на месте. Мне кажется городские власти еще не решили, как сделать чтобы и волки сыты и овцы целы...

На сколько я знаю, Мер Киева пообещал (при прессе), что забор и дом будут снесены за счет Киеврады. Все еще в судебных разбирательствах. Нельзя же как застройщик действовать минуя закон и за деньги решать все.
Никто не верит, что если дать строить, то достроят только один дом и остановятся, да и деревья все так же пропадают.

Цитата "Aribeth":

На сколько я знаю, Мер Киева пообещал (при прессе), что забор и дом будут снесены за счет Киеврады.

А я знаю, що таких екстремістів як ви і ваших дружбанів "місцевих мешканців" будуть садити в тюрму за ваші "благодійні акції" по всьому місті.

https://www.facebook.com/merkieva?fref=ts

“Вчора на будівельному майданчику під час конфлікту були місцеві мешканці, які не хотіли битися, і я буду їх захищати. Але, з іншого боку, я там побачив молодих людей, які постійно ходять по будівництвах. Вони мешкають у Переяславі-Хмельницькому, Білій-Церкві, Броварах. Постає питання: що вони роблять в Києві на цих будівництвах? Терпіти сьогодні у місті молодиків, які в обід тренуються, а ввечері вдягають маски і йдуть все громити, ніхто не буде!” – наголосив Терещук.

P.S. знайдіть собі нормальну роботу!

Цитата "Olya_175":

ок, давайте поговримо. Після понеділка готова зустрітись. Надіюсь розмова буде конструктивною.

Я местный житель, готов присоединиться для для конструктивной беседы. Меня тут уже собираются сажать за мои действия! Хочеться таки увидеть хоть одного защитника стройки в живую и услышать обвинения в мою сторону.

Цитата "Olya_175":

А я знаю, що таких екстремістів як ви і ваших дружбанів "місцевих мешканців" будуть садити в тюрму за ваші "благодійні акції" по всьому місті.

https://www.facebook.com/merkieva?fref=ts

“Вчора на будівельному майданчику під час конфлікту були місцеві мешканці, які не хотіли битися, і я буду їх захищати. Але, з іншого боку, я там побачив молодих людей, які постійно ходять по будівництвах. Вони мешкають у Переяславі-Хмельницькому, Білій-Церкві, Броварах. Постає питання: що вони роблять в Києві на цих будівництвах? Терпіти сьогодні у місті молодиків, які в обід тренуються, а ввечері вдягають маски і йдуть все громити, ніхто не буде!” – наголосив Терещук.

P.S. знайдіть собі нормальну роботу!

Это как угрозы?
Так нам (местным жителям)уже угрожали, избивали, стреляли.

И что бы вы себе не придумали и не уверовали - мы местные жители! И МЫ ПРОТИВ ЭТОГО НЕЗАКОННОГО И КУПЛЕННОГО ЗА ДЕНЬГИ ЧУДОВИЩА! О ЧЕМ СВИДЕТЕЛЬСТВУЮТ ТЫСЯЧИ НАШИХ ПОДПИСЕЙ! И АКЦИЙ только по Львовской 15!
Не надо было доверять оффшорной компании! А теперь вопить, какое все подкупленное ЗЛО!
Вы хотели встретиться! Обязательно! На общем собрании! Вместе с ДРУГИМИ инвесторами!

Цитата "Olya_175":

А я знаю, що таких екстремістів як ви і ваших дружбанів "місцевих мешканців" будуть садити в тюрму за ваші "благодійні акції" по всьому місті.

P.S. знайдіть собі нормальну роботу!

Какие у вас крайности от Лины Костенко до агрессии и угроз.
Вот статью о коррупции, незаконное присвоение чужого или общего имущества, самовольный снос исторических зданий, незаконную вырубку деревьев, разрушение, стрельбу по мирным жителям... - знаю, а вот за отстаивание своих прав и Закона - нет!
А как же те, такие как вы, кто потворствует незаконным стройкам, из-за которых сносят исторические здания, вырубаются столетние деревья, тех кто потворствует коррупции! И которых устраивает, что они будут жить в незаконных самостроях.

P.S. Конечно каждый судит по себе. Придумайте что-то новее.
Кроме того, админы уже проверяли эту ветку, и после этого исчезло много лже-пользователей-инвесторов и были удалены их сообщения.

Цитата "Karas":

Это как угрозы?
Так нам (местным жителям)уже угрожали, избивали, стреляли.

И что бы вы себе не придумали и не уверовали - мы местные жители! И МЫ ПРОТИВ ЭТОГО НЕЗАКОННОГО И КУПЛЕННОГО ЗА ДЕНЬГИ ЧУДОВИЩА! О ЧЕМ СВИДЕТЕЛЬСТВУЮТ ТЫСЯЧИ НАШИХ ПОДПИСЕЙ! И АКЦИЙ только по Львовской 15!
Не надо было доверять оффшорной компании! А теперь вопить, какое все подкупленное ЗЛО!
Вы хотели встретиться! Обязательно! На общем собрании! Вместе с ДРУГИМИ инвесторами!

Які погрози... просто ваші мирні дії мають отримати правову оцінку.
Причому це у вас фемелі бізнес по всьому Києву.

Цитата "Aribeth":

Какие у вас крайности от Лины Костенко до агрессии и угроз.
Вот статью о коррупции, незаконное присвоение чужого или общего имущества, самовольный снос исторических зданий, незаконную вырубку деревьев, разрушение, стрельбу по мирным жителям... - знаю, а вот за отстаивание своих прав и Закона - нет!
А как же те, такие как вы, кто потворствует незаконным стройкам, из-за которых сносят исторические здания, вырубаются столетние деревья, тех кто потворствует коррупции! И которых устраивает, что они будут жить в незаконных самостроях.

P.S. Конечно каждый судит по себе. Придумайте что-то новее.
Кроме того, админы уже проверяли эту ветку, и после этого исчезло много лже-пользователей-инвесторов и были удалены их сообщения.

Коли я купувала квартиру я перевіряла, що всі документи є і все законно, вони дійсні і зараз.
А взагалі варіться в свому яді самі!
На Святошино живуть і адекватні люди.

Цитата "Olya_175":

Які погрози... просто ваші мирні дії мають отримати правову оцінку.
Причому це у вас фемелі бізнес по всьому Києву.

Ведите себя в тех же правовых рамках!
Вы же обманутый инвестор и у вас не фемелибизнес по защите незаконных застроек?
А правовая оценка незаконной стройки и незаконности передачи земли от громади разведке, дана не юридически безграмотным инвестором, а Судьями в зале суда при рассмотрении дела! Комиссия Киеврады тоже признала незаконность застройки! Доказательства расследования были переданы в суд и признаны судом, о чем говорит вынесенная постанова суду. И это ФАКТ!

Цитата "Olya_175":

Коли я купувала квартиру я перевіряла, що всі документи є і все законно, вони дійсні і зараз.

Сейчас Вы напомнили мне УКОкошеных инвесторов, они тоже всегда так говорят. Но почему то застройщик "постеснялся" выложить сканы документов, а приглашают посмотреть их у них в офисе. Если все законно то в чем проблема?

Цитата "parihmaher":

Сейчас Вы напомнили мне УКОкошеных инвесторов, они тоже всегда так говорят. Но почему то застройщик "постеснялся" выложить сканы документов, а приглашают посмотреть их у них в офисе. Если все законно то в чем проблема?

так от на сайті все було від першого дня //www.svyatobor.kiev.ua/ru/about/#1687/

Цитата "Aribeth":

Ведите себя в тех же правовых рамках!
Вы же обманутый инвестор и у вас не фемелибизнес по защите незаконных застроек?
А правовая оценка незаконной стройки и незаконности передачи земли от громади разведке, дана не юридически безграмотным инвестором, а Судьями в зале суда при рассмотрении дела! Комиссия Киеврады тоже признала незаконность застройки! Доказательства расследования были переданы в суд и признаны судом, о чем говорит вынесенная постанова суду. И это ФАКТ!

я просто хочу, щоб мій будинок добудували.
На його будівництво є всі потрібні документи.

Цитата "Olya_175":

я просто хочу, щоб мій будинок добудували.
На його будівництво є всі потрібні документи.

Если бы было законно, судебная постанова была бы иная.

Оля, я вас понимаю, а я хочу, чтобы достроили дом на м. Житомирская, хочу и жду уже 11 лет. Но тут ни забастовок, ни протестов...

У вас, как инвестора, не закралось никаких подозрений. Возможно я не знаю и наша разведка на Кипре находится, поэтому компания оффшорная. Или компания успешно строит и уже реализовали множество проектов. Вас не смутило, что ЮДП, изначально рекламировавшийся как партнер-застройщик, исчез?

И вообще не смутил размах комплекса? Вы же тут живете? Я понимаю, что вы одна (судя по вашему посту) и проблемы с садиками и школой вам неизвестны. Знаете об очередях в поликлинике, сельпо? Вас не смутили двуполостные дороги рядом с этим чудовищем? И что строят очень близко к дороге. Вы не бываете на забитой машинами Крамского, Верховинной, Львовской, Котельниково, Отдыха, не видите сколько людей в парке в теплое время и что туда приезжают на машинах... Поставили всего один киоск на Петрицкого и утром уже машинная очередь, если рядом с ним кто-то припарковался. Уже молчу о прибавляющихся машинах из ЖК Відпочинок.
Вас не смутило, что паркинг на 1342 машины гиганский? Где его собирались втулить в третьей очереди? Реально, для него нет места! Мало того, ни один ЖК на такой территории не вмещает столько машин при наземно-подземной парковке т.к. это невозможно.

Почему такой огромнейшем комплекс (бизнес-класса) при заявленных 2600 квартирах вклинивается в существующие коммуникации? Вы же тут живете и не можете не знать, сколько раз разрывали Верховинную для замены труб. Как топят, какая вода, напор...
Как ухудшилась экология за последние 10 лет.
Куча вопросов, на которые застройщик или соврал или не удосужился ответить.
Я надеюсь, нам (местным жителям) удастся встретиться с вами - инвесторами. Мы, как бы не старались нас очернить, обычные люди, не хотящие апокалипсиса в нашем микрорайоне.
Поэтому мы не были против постройки трех домов в последние годы (законных) на Львовской, Крамского, Верховинной, т.к. они практически не влияли на общую, уже ужасную, инфраструктуру и не стягивали её на дно, как этот Жк .

1. Живу в цьому районі 3 2009 року.
2. Цей участок стояв тут роками обгороджений парканом і нікому не був потрібен.
3. Були ремонти, бо нічого вічного нема і ясне діло труба не може служити сто років. Роман Хабін на зборах нам казав, що проектом передбачається заміна комунікаційних труб мікрорайону (є відповідна документація) і що садочок буде на території комплексу, а на рахунок школи за цим комплексом районна рада закріпила школу східних мов для якої були перечислені відповідні гроші.
4. Суд першої інстанції признав, що земля належить розвідці законно.
5. Апеляційний суд напевно злякався, що ви (чи скоріше ваші дружки) застосуєте свій любимий, на даний час, мега демократичний і європейський спосіб і почнете ганяти за ними з мусорними баками по Києву, тому зняв з себе відповідальність махнув рукою і сказав все так як ви хочете.
6. Цікаво, що судячи з доку який ви виклали вся громада складається аж з трьох приватних осіб (Якубовської Вікторії Едуардівни, Грінченко Аліни Олексіївни і Лабенко Ольги Андріївни) https://lvivska15.files.wordpress.com/2014/12/d0bfd0bed181d182d0b0d0bdd0bed0b2d0b0-d0b0d0bfd0b5d0bb-d181d183d0b4d0b0-19-12-14-d0bb-1.jpg
7. На мітинги ваші приходило від сили 15-20 людей, а в Святошинському районі живе між іншим 337 393 людей (за даними 2013-го року //uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1% 81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_% D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0 ).
8. Всю чорну і бандитську роботу робили «справжні святошинці»






Не ображайтесь, але як на мене за ними тюрма плаче.
І ще цей придурок левченко мені особисто хочеться задушити ту скотину, якщо з ним щось станеться знайте то була я.
9. Ви вважаєте святим обов’язком забрати у розвідки землю. Так от знайте сьогодні ви забираєте у військових можливість мати свій дім, а завтра не буде кому захищати ваш, а небезпека якби не за горами...
10. Згідно цьому доку ( //invest-budresurs.informs.net.ua/file/1 63PROSPEKT_EM%D0%86S%D0%86%D0%87_OBL%D0% 86GATS%D0%86Y.pdf ) на ст. 32 тільки в цьому першому будинку їм належіть 13 квартир.
«ТОВ «Інвест-Будресурс» зобов’язується передати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України 13 квартир проектною площею 611,39 (шістсот одинадцять цілих тридцять дев’ять сотих) кв.м. житла у житлового будинку № 3, які входять до складу житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва».
11. Навіть не знаю як вас вмовити не бути такими егоїстами і дати можливість і іншим людям відчути радість власної оселі.

Гарного вам дня

Цитата "Olya_175":

1. Живу в цьому районі 3 2009 року.
2. Цей участок стояв тут роками обгороджений парканом і нікому не був потрібен.
3. Були ремонти, бо нічого вічного нема і ясне діло труба не може служити сто років. Роман Хабін на зборах нам казав, що проектом передбачається заміна комунікаційних труб мікрорайону (є відповідна документація) і що садочок буде на території комплексу, а на рахунок школи за цим комплексом районна рада закріпила школу східних мов для якої були перечислені відповідні гроші.
4. Суд першої інстанції признав, що земля належить розвідці законно.
5. Апеляційний суд напевно злякався, що ви (чи скоріше ваші дружки) застосуєте свій любимий, на даний час, мега демократичний і європейський спосіб і почнете ганяти за ними з мусорними баками по Києву, тому зняв з себе відповідальність махнув рукою і сказав все так як ви хочете.
6. Цікаво, що судячи з доку який ви виклали вся громада складається аж з трьох приватних осіб (Якубовської Вікторії Едуардівни, Грінченко Аліни Олексіївни і Лабенко Ольги Андріївни) https://lvivska15.files.wordpress.com/2014/12/d0bfd0bed181d182d0b0d0bdd0bed0b2d0b0-d0b0d0bfd0b5d0bb-d181d183d0b4d0b0-19-12-14-d0bb-1.jpg
7. На мітинги ваші приходило від сили 15-20 людей, а в Святошинському районі живе між іншим 337 393 людей (за даними 2013-го року //uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1% 81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_% D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0 ).
8. Всю чорну і бандитську роботу робили «справжні святошинці»

[attachment=2]banduki1.png[/attachment]
[attachment=1]бандюки2.jpg[/attachment]
[attachment=0]банда3.jpg[/attachment]


Не ображайтесь, але як на мене за ними тюрма плаче.
І ще цей придурок левченко мені особисто хочеться задушити ту скотину, якщо з ним щось станеться знайте то була я.
9. Ви вважаєте святим обов’язком забрати у розвідки землю. Так от знайте сьогодні ви забираєте у військових можливість мати свій дім, а завтра не буде кому захищати ваш, а небезпека якби не за горами...
10. Згідно цьому доку ( //invest-budresurs.informs.net.ua/file/1 63PROSPEKT_EM%D0%86S%D0%86%D0%87_OBL%D0% 86GATS%D0%86Y.pdf ) на ст. 32 тільки в цьому першому будинку їм належіть 13 квартир.
«ТОВ «Інвест-Будресурс» зобов’язується передати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України 13 квартир проектною площею 611,39 (шістсот одинадцять цілих тридцять дев’ять сотих) кв.м. житла у житлового будинку № 3, які входять до складу житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва».
11. Навіть не знаю як вас вмовити не бути такими егоїстами і дати можливість і іншим людям відчути радість власної оселі.

Гарного вам дня

Вы себя слышные? Что за бред несете!
"районна рада закріпила школу східних мов для якої були перечислені відповідні гроші"
Районых рад в Киеве не существует!
Даже если бы и выделили деньги Гимназии, то мест в школе не добавиться, разве только несколько этажей не достроить или обучать в ночную смену. Сейчас в классах улучаться по 32-34 ребенка при вместительности классов до 30 человек.
Может и дороги за комплексом закрепили и они теперь будут двух-трехъярусными!?
А Роман Хобин всего лишь номинальный директор и от его обещаний ничего не зависит. Или у Вас есть документальное подтверждение его слов?
Этот участок был отведен военному госпиталю до 2006 года пока его у Киевлян не украли рыгионаловские олигархи.
Трубы могут служить 100 лет при правильной эксплуатации.
А суд последней инстанции признал, что участок передан незаконно!
Похоже вы тут и близко не живете! Последнии акции были хоть и не многочисленными но минимум 150-200 человек присутствовали. Иначе как бы могли прогнать 50 вооружённых титушек! А вот инвесторов тут никто не видел ни разу.
А подписи нескольких тысяч человек против строительства вы не учитываете? Для этого Микрорайона это около половины жителей.
А чего же вы не пришли и не попробовали лично его задушить?
Я думаю 200-300 тысяч за стройку побоялись 15-20 человек!
Я предлагал встретиться для диалога но ваша трусливая натура даже побоялась ответить!
И какое вы отношение имеети к военным? Не один военный не получил тут квартиру.Если вам известны таковы, то назовите их)
Мы считаем своим долгом не дать ворам и бандитам наживаться на земле ( в данном случае) которая принадлежит всем жителям Киева (громаді міста Києва).
А за те деньги, что генералы воры хотели украсть землю у Киевлян, можно обеспечить в десятки раз больше, настоящих военных, квартирами в районах с меньшей плотностью заселенности.
Вы купили квартиру или дом в том месте где вам нравиться и через несколько лет узнаете, что перед окнами вашего жилья строиться завод по производству боеприпасов для Нашей армии. И теперь вам придется столкнуться с рядом проблем и неудобств которые вы не хотели иметь. Как вас убедить, что это нужно другим людям и ваше мнение их не интересует?
Разве это эгоизм, когда я с ребенком не хочу гулять между машинами вместо парка, когда очередь на выезд на пр. Победы увеличиться с 5-10 минут до 30-40 минут, когда в классах школ будут учиться 45-50 детей. И все ради того, что какие то мошенники надули 2700 покупателей (около 10000 человек, владельцев 1500- 2500 машин)и заработали на Киевлянах около 40 млн. долларов США!
Если бы вы тут побывали в будни с 7-30 до 9-00 утра, то сами отказались бы от таких удобств.

Цитата "Olya_175":

1. Живу в цьому районі 3 2009 року.
2. Цей участок стояв тут роками обгороджений парканом і нікому не був потрібен.
3. Були ремонти, бо нічого вічного нема і ясне діло труба не може служити сто років. Роман Хабін на зборах нам казав, що проектом передбачається заміна комунікаційних труб мікрорайону (є відповідна документація) і що садочок буде на території комплексу, а на рахунок школи за цим комплексом районна рада закріпила школу східних мов для якої були перечислені відповідні гроші.
4. Суд першої інстанції признав, що земля належить розвідці законно.
5. Апеляційний суд напевно злякався, що ви (чи скоріше ваші дружки) застосуєте свій любимий, на даний час, мега демократичний і європейський спосіб і почнете ганяти за ними з мусорними баками по Києву, тому зняв з себе відповідальність махнув рукою і сказав все так як ви хочете.
6. Цікаво, що судячи з доку який ви виклали вся громада складається аж з трьох приватних осіб (Якубовської Вікторії Едуардівни, Грінченко Аліни Олексіївни і Лабенко Ольги Андріївни) https://lvivska15.files.wordpress.com/2014/12/d0bfd0bed181d182d0b0d0bdd0bed0b2d0b0-d0b0d0bfd0b5d0bb-d181d183d0b4d0b0-19-12-14-d0bb-1.jpg
7. На мітинги ваші приходило від сили 15-20 людей, а в Святошинському районі живе між іншим 337 393 людей (за даними 2013-го року //uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1% 81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_% D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0 ).
8. Всю чорну і бандитську роботу робили «справжні святошинці»

[attachment=2]banduki1.png[/attachment]
[attachment=1]бандюки2.jpg[/attachment]
[attachment=0]банда3.jpg[/attachment]


Не ображайтесь, але як на мене за ними тюрма плаче.
І ще цей придурок левченко мені особисто хочеться задушити ту скотину, якщо з ним щось станеться знайте то була я.
9. Ви вважаєте святим обов’язком забрати у розвідки землю. Так от знайте сьогодні ви забираєте у військових можливість мати свій дім, а завтра не буде кому захищати ваш, а небезпека якби не за горами...
10. Згідно цьому доку ( //invest-budresurs.informs.net.ua/file/1 63PROSPEKT_EM%D0%86S%D0%86%D0%87_OBL%D0% 86GATS%D0%86Y.pdf ) на ст. 32 тільки в цьому першому будинку їм належіть 13 квартир.
«ТОВ «Інвест-Будресурс» зобов’язується передати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України 13 квартир проектною площею 611,39 (шістсот одинадцять цілих тридцять дев’ять сотих) кв.м. житла у житлового будинку № 3, які входять до складу житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва».
11. Навіть не знаю як вас вмовити не бути такими егоїстами і дати можливість і іншим людям відчути радість власної оселі.

Гарного вам дня

Olya_175, может начнете подписываться в своей привычной манере: "С теплом, Святобор"? Вы ж даже не утруждаетесь текст от себя написать, а используете заготовленные застройщиком клише. Вас не понять - то Вы обманутый инвестор, то вдруг начинаете переживать про квартиры для военных...Нравится жить на Святошино - да пожалуйста, купите себе квартиру в любом другом доме и живите в свое удовольствие. Нет денег квартиру купить? Сходите к Хабину, заберите свои деньги - он же честный парень судя по Вашим отзывам.

Цитата "Elena8":

Olya_175, может начнете подписываться в своей привычной манере: "С теплом, Святобор"? Вы ж даже не утруждаетесь текст от себя написать, а используете заготовленные застройщиком клише. Вас не понять - то Вы обманутый инвестор, то вдруг начинаете переживать про квартиры для военных...Нравится жить на Святошино - да пожалуйста, купите себе квартиру в любом другом доме и живите в свое удовольствие. Нет денег квартиру купить? Сходите к Хабину, заберите свои деньги - он же честный парень судя по Вашим отзывам.

текст якраз ввесь мій і всі аргументи суто ті які мені відомі.
Але я бачу, що конструктивна розмова в нас не вийде та і навряд чи моя розмова з вами чимось допоможе.
Тому не буду псувати собі нерви.
Спіть спокійно...

Жахливі перспективи будівництва: м. Київ, вул. Львівска 15
Останні десятиріччя площа озеленених територій Києва лише скорочувалась, а техногенне навантаження стрімко зростало. Бездумна і безвідповідальна забудова будь якого клаптика землі, який вдавалось «купити» за хабарі у депутатів Київради, здійснювалась не просто без врахування думки і інтересів мешканців міста, але з відвертим порушення всіх екологічних, санітарних та містобудівних нормативів.
Санітарними та містобудівними правилами встановлено, що при здійсненні містобудівної діяльності необхідно забезпечувати дотримання відповідних санітарних, екологічних та соціальних нормативів, які мають бути дотримані, як гарантії відповідних прав мешканців міста. Наприклад, згідно містобудівних та санітарних правил, забезпечення мешканців зеленими насадженнями в місті повинно складати не менше 10 кв. м. на одну особу. Крім того, повинна дотримуватись пропорція у забезпеченні місцями у шкільних та дошкільних дитячих закладах, поліклініках, об’єктах іншої соціальної інфраструктури.
Проте, кожен з нас їдучи вулицями міста може бачити, що майже на кожній вулиці або здійснюється будівництво, або недавно здійснювалось. Ми можемо зайти на сайти що освітлюють будівництво в Києві і побачимо, що лише на сьогодні в місті здійснюються сотні новобудов житлових будинків і тисячі вже збудовано. І це все означає приріст нових десятків і сотень тисяч мешканців міста. А скільки за цей час в місті збудовано нових шкіл і дитячих садків? – одиниці! В результаті, сьогодні проблема влаштувати дитину в дитсадок чи знайти близький і зручний інший соціальний заклад. Навколо – житло, житло і житло і тисячі нових киян, а де ж пропорційний ріст кількості шкіл і дитсадків? Немає. Бо земля – це хабарі депутатам, а за землю під дитсадки, школи і парки хабарі ніхто не давав би, тому жалко було депутатам віддавати «золоту» землю під школи і дитсадки «задарма» – от і не віддавали.
В жадобі комерційної наживи будівельників і в жадобі хабарів за землю депутатів – нищилось і руйнувалось все, що лише можна – сквери, парки, традиційне середовище існування киян, пам’ятники історії.
Яскравим прикладом беззаконня і корупції є афера з земельною ділянкою по вул. Львівській в м. Києві.
Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 року № 83/140 Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України передано під забудову земельну ділянку загальною площею 4,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва.
Насправді, коштів у Головного управління розвідки для будівництва немає і нічого будувати воно не збиралось. Насправді, це управління лише «прокладка», яка використовується для того, щоб земельну ділянку можна віддати приватній фірмі під забудову – без земельного аукціону і без сплати до бюджету міста – за нашу землю, земля киян – жодної копійки.
Насправді, після отримання землі, тут же укладається так званий інвестиційний договір з реальним приватним забудовником – на корупційних умовах, абсолютно невигідних для держави – під мінімальні відсотки передачі квартир військовим. При продажі землі з аукціону, за ці гроші квартир можна було б отримати куди більше. Тобто це – звичайна корупція і афера з тим щоб обійти Земельний кодекс і передати землю у приватні руки – всупереч Закону.
Причому, всупереч чинному законодавству все це зроблено без будь якого врахування громадської думки і інтересів мешканців прилеглих будинків. Згідно планів там має бути побудовано 19-ть 25 поверхових секцій. Це –2800 квартир, 8000-10000 нових мешканців та 1500-2000 автомобілів. А новий дитсадок будується поруч? – Ні» А нова школа? А нова поліклініка? – Ні.
Це означає, що дітей нових мешканців будуть «впихати» у існуючі дитсадки і школи, а черги в поліклініку суттєво виростуть.
До речі, всі ці 19 висоток будуть «посаджені» на існуючі водопроводи і теплотраси, так що можливе різке падіння тиску в мережах і постачання води «в порядку живої черги». Ну і як зазначалось – кисню у зв’язку зі знищенням 4,55 га зелені і поселенням кількох тисяч нових сімей (і автомобілів) явно не додасться.

Рішення 16/534
Вид Господарське
Етап Перша
Регіон м. Київ

Суд Господарський суд м. Києва

Суддя Ярмак О. М.

Категорія не визначено.

Опубліковано 17.01.2012
Роздрукувати

________________________________________
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 16/53417.01.12
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоп Проект"
про визнання недійсним договору з моменту його укладання
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
Від позивача: ОСОБА_1 за дов.
Від відповідача: не з'явився
Від прокурора Погорелов А.А. посв. №879 від 19.07.2011р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України пред’явив вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору №227/УПБ-6Д від 25 травня 2004року про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, укладеного Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелоп Проект".
Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні договору №227/УПБ-6Д про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін від 25.05.2004р. не були дотримані вимоги законодавства України, тому позивач, посилаючись на ст.ст. 203, 215 ч. ЦК України, просить суд визнати недійсним договір №227/УПБ-6Д від 25.05.2004р. з моменту його укладення.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.
Позивач вказує, що договір не відповідає вимогам законодавства України і підлягає визнанню недійсним з моменту укладення, свої обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг станом на 12.12.2011р. наявний в матеріалах справи).
Провадження у справі №16/534 порушено ухвалою суду від 29.11.2011р. та розгляд справи призначено на 13.12.2011р. Ухвалою суду від 13.12.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст.77 ГПК України. Вказані обставини свідчать про достатність часу для підготовки сторонами до судового розгляду справи, подання відповідачем відзиву на позов та інших доказів в обґрунтування своєї позиції.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2004 року між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Девелоп Проект” (пайовик за договором) було укладено договір №227/УПБ-6Д про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, предметом якого (п.2.1) є визначення порядку співробітництва сторін щодо здійснення будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, офісно-адміністративними приміщеннями, підземною автостоянкою та іншими приміщеннями на земельній ділянці, загальною площею 4,6 га, яка розташована на території військового містечка №195 по вул. Львівській, 15 в м. Києві.
Відповідно до п.3.5 договору, відповідач вносить пай (п.4.2 договору) у вигляді грошових коштів на фінансування робіт (послуг, витрат) по відведенню земельної ділянки, проектуванню та будівництву шляхом здійснення оплати за власний рахунок всіх робіт з будівництва об’єкту, а часткою позивача є пай (п.3.5 договору) у вигляді майнового права використання земельної ділянки шляхом надання цієї ділянки під будівництво об’єкту.
Пунктом 3.1 договору визначено, що після введення об’єкту в експлуатацію позивач отримує частку у розмірі 20% приміщень будинку (п.3.1.1), а відповідач отримує частку у розмірі 80% приміщень будинку (п. 3.1.2 договору).
Зазначений договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи договору про спільну діяльність та інвестиційного договору, що регулюються главою 77 Цивільного кодексу України та Законом України “Про інвестиційну діяльність”.
Згідно з ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Стаття 1132 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 вказаного Кодексу).
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи норми Цивільного кодексу України, за спірним договором учасники об'єднують свої вклади, після чого ці вклади набувають статусу спільного майна та використовуються в інтересах усіх учасників.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України у спільне зведення сторонами спірного об’єкта будівництва, було вкладено право користування земельною ділянкою, загальною площею 4,6 га, яка розташована на території військового містечка №195 по вул. Львівській, 15 в м. Києві, а відповідачем, в свою чергу, грошові кошти на фінансування будівництва житлового будинку.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. ст. 1, 4 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. За погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, військові частини можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.
Відповідно до п. б, ч. 3, ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (п. в, ч. 4, ст. 84 вказаного Кодексу).
Таким чином при укладенні спірного договору замовник не мав права передавати право користування земельною ділянкою, в тому числі у спільне користування, особам приватного права, з іншою метою, ніж цільове призначення цієї земельної ділянки та використовувати цю земельну ділянку в інтересах осіб приватного права, в тому числі у спільних інтересах, з огляду на те, що така земельна ділянка має використовуватись виключно для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які дислокуються на території держави відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування і завдань Збройних Сил України з урахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально-економічних умов районів дислокації.
Укладенням вищезазначеного договору сторонами фактично змінено цільове призначення земельної ділянки - з земель оборони на землі житлової та громадської забудови. Це суперечить вимогам ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, якою встановлено, що зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Наслідками порушення порядку зміни цільового призначення земель, відповідно до п. б ст. 21 зазначеного кодексу, є визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про інвестиційну діяльність" інвестиційними є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні, цінності), а також права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності, але тільки у випадку, що вони не суперечать законодавству України.
За таких умов, сторони, відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про інвестиційну діяльність" є суб'єктами інвестиційної діяльності. Тобто фактично відповідач є інвестором.
Указом Президента України "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" від 01.07.1993 року № 240/93 введено в дію Положення "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України", відповідно до п. 3 якого погашення інвестицій інвесторам, зазначеним у п. 1 цього Положення, виконується шляхом набуття ними у власність до 35 відсотків від загальної площі побудованого на інвестиційні кошти житла.
Порядок погашення інвестицій іншим інвесторам обумовлюється угодою (контрактом). Замовникам будівництва дозволено –Міністерствам та іншим центральним органам державної виконавчої влади, які мають військові формування, в окремих випадках збільшувати частку житла, яка передається у власність інвестора, до 50 відсотків.
Отже, вказаним Указом Президента України встановлено граничну частку житла, яке може бути передано інвестору в рахунок погашення інвестицій, а саме: до 50 відсотків.
Оскільки після введення об'єкту в експлуатацію Міністерству оборони України планується розподілити лише 20 відсотків від загальної площі житла в об'єкті, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Проект»отримує 80% загальної площі завершеного будівництвом об’єкту, то недоотримання сторонами відсоткового співвідношення, згідно п. 3 зазначеного вище Положення, при майбутньому розподілі житла призведе до зменшення загальнодержавної частки житла, чим може бути спричинено шкоду економічним інтересам держави, а також суперечити моральним засадам суспільства, нормам чинного законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про використання земель оборони".
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що для чинності договору є необхідною вимога щодо змісту договору, який не може суперечити чинному законодавству.
Таким чином, при укладанні договору №227/УПБ-6Д від 24 травня 2004 року на пайову участь у будівництві житла, не були дотримані усі вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України “Про інвестиційну діяльність”, “Про використання земель оборони”, “Про оборону”та “Про Збройні Сили України”, Указу Президента України “Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей” від 01.07.1993р. № 240\93, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203,215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадян та держави в суді у випадках, визначених Законом.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійснені прокуратурами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених Законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовними заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Відповідно до Положення “Про Міністерство оборони України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1080 від 03.08.2006 року, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 14 Закону України “Про Збройні Сили України” визначено, що майно військових частин Збройних Сил України є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління.
Органи, які здійснюють управління військовим майном, згідно зі ст. 2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України. При цьому до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також прийняття рішень щодо його вилучення і передачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань прокурора та позивача не спростував.
Враховуючи вищевказані обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
1. Визнати недійсним з моменту укладення договір №227/УПБ-6Д про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, укладеного Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Девелоп Проект” (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 34-Б , 01010, м.Київ, вул.Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 32917399) від 25 травня 2004 року.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелоп Проект” (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 34-Б, 01010, м.Київ, вул.Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 32917399) в доход Державного бюджету України 941 (дев’ятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 25.01.2012р.

Цитата "Местный житель":

Рішення 16/534
Вид Господарське
Етап Перша
Регіон м. Київ

Суд Господарський суд м. Києва

Суддя Ярмак О. М.

Категорія не визначено.

Опубліковано 17.01.2012
Роздрукувати

________________________________________
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 16/53417.01.12
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоп Проект"
про визнання недійсним договору з моменту його укладання
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
Від позивача: ОСОБА_1 за дов.
Від відповідача: не з'явився
Від прокурора Погорелов А.А. посв. №879 від 19.07.2011р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України пред’явив вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору №227/УПБ-6Д від 25 травня 2004року про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, укладеного Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелоп Проект".
Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні договору №227/УПБ-6Д про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін від 25.05.2004р. не були дотримані вимоги законодавства України, тому позивач, посилаючись на ст.ст. 203, 215 ч. ЦК України, просить суд визнати недійсним договір №227/УПБ-6Д від 25.05.2004р. з моменту його укладення.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.
Позивач вказує, що договір не відповідає вимогам законодавства України і підлягає визнанню недійсним з моменту укладення, свої обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг станом на 12.12.2011р. наявний в матеріалах справи).
Провадження у справі №16/534 порушено ухвалою суду від 29.11.2011р. та розгляд справи призначено на 13.12.2011р. Ухвалою суду від 13.12.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст.77 ГПК України. Вказані обставини свідчать про достатність часу для підготовки сторонами до судового розгляду справи, подання відповідачем відзиву на позов та інших доказів в обґрунтування своєї позиції.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2004 року між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Девелоп Проект” (пайовик за договором) було укладено договір №227/УПБ-6Д про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, предметом якого (п.2.1) є визначення порядку співробітництва сторін щодо здійснення будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, офісно-адміністративними приміщеннями, підземною автостоянкою та іншими приміщеннями на земельній ділянці, загальною площею 4,6 га, яка розташована на території військового містечка №195 по вул. Львівській, 15 в м. Києві.
Відповідно до п.3.5 договору, відповідач вносить пай (п.4.2 договору) у вигляді грошових коштів на фінансування робіт (послуг, витрат) по відведенню земельної ділянки, проектуванню та будівництву шляхом здійснення оплати за власний рахунок всіх робіт з будівництва об’єкту, а часткою позивача є пай (п.3.5 договору) у вигляді майнового права використання земельної ділянки шляхом надання цієї ділянки під будівництво об’єкту.
Пунктом 3.1 договору визначено, що після введення об’єкту в експлуатацію позивач отримує частку у розмірі 20% приміщень будинку (п.3.1.1), а відповідач отримує частку у розмірі 80% приміщень будинку (п. 3.1.2 договору).
Зазначений договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи договору про спільну діяльність та інвестиційного договору, що регулюються главою 77 Цивільного кодексу України та Законом України “Про інвестиційну діяльність”.
Згідно з ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Стаття 1132 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 вказаного Кодексу).
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи норми Цивільного кодексу України, за спірним договором учасники об'єднують свої вклади, після чого ці вклади набувають статусу спільного майна та використовуються в інтересах усіх учасників.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України у спільне зведення сторонами спірного об’єкта будівництва, було вкладено право користування земельною ділянкою, загальною площею 4,6 га, яка розташована на території військового містечка №195 по вул. Львівській, 15 в м. Києві, а відповідачем, в свою чергу, грошові кошти на фінансування будівництва житлового будинку.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. ст. 1, 4 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. За погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, військові частини можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.
Відповідно до п. б, ч. 3, ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (п. в, ч. 4, ст. 84 вказаного Кодексу).
Таким чином при укладенні спірного договору замовник не мав права передавати право користування земельною ділянкою, в тому числі у спільне користування, особам приватного права, з іншою метою, ніж цільове призначення цієї земельної ділянки та використовувати цю земельну ділянку в інтересах осіб приватного права, в тому числі у спільних інтересах, з огляду на те, що така земельна ділянка має використовуватись виключно для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які дислокуються на території держави відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування і завдань Збройних Сил України з урахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально-економічних умов районів дислокації.
Укладенням вищезазначеного договору сторонами фактично змінено цільове призначення земельної ділянки - з земель оборони на землі житлової та громадської забудови. Це суперечить вимогам ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, якою встановлено, що зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Наслідками порушення порядку зміни цільового призначення земель, відповідно до п. б ст. 21 зазначеного кодексу, є визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про інвестиційну діяльність" інвестиційними є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні, цінності), а також права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності, але тільки у випадку, що вони не суперечать законодавству України.
За таких умов, сторони, відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про інвестиційну діяльність" є суб'єктами інвестиційної діяльності. Тобто фактично відповідач є інвестором.
Указом Президента України "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" від 01.07.1993 року № 240/93 введено в дію Положення "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України", відповідно до п. 3 якого погашення інвестицій інвесторам, зазначеним у п. 1 цього Положення, виконується шляхом набуття ними у власність до 35 відсотків від загальної площі побудованого на інвестиційні кошти житла.
Порядок погашення інвестицій іншим інвесторам обумовлюється угодою (контрактом). Замовникам будівництва дозволено –Міністерствам та іншим центральним органам державної виконавчої влади, які мають військові формування, в окремих випадках збільшувати частку житла, яка передається у власність інвестора, до 50 відсотків.
Отже, вказаним Указом Президента України встановлено граничну частку житла, яке може бути передано інвестору в рахунок погашення інвестицій, а саме: до 50 відсотків.
Оскільки після введення об'єкту в експлуатацію Міністерству оборони України планується розподілити лише 20 відсотків від загальної площі житла в об'єкті, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Проект»отримує 80% загальної площі завершеного будівництвом об’єкту, то недоотримання сторонами відсоткового співвідношення, згідно п. 3 зазначеного вище Положення, при майбутньому розподілі житла призведе до зменшення загальнодержавної частки житла, чим може бути спричинено шкоду економічним інтересам держави, а також суперечити моральним засадам суспільства, нормам чинного законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про використання земель оборони".
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що для чинності договору є необхідною вимога щодо змісту договору, який не може суперечити чинному законодавству.
Таким чином, при укладанні договору №227/УПБ-6Д від 24 травня 2004 року на пайову участь у будівництві житла, не були дотримані усі вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України “Про інвестиційну діяльність”, “Про використання земель оборони”, “Про оборону”та “Про Збройні Сили України”, Указу Президента України “Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей” від 01.07.1993р. № 240\93, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203,215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадян та держави в суді у випадках, визначених Законом.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійснені прокуратурами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених Законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовними заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Відповідно до Положення “Про Міністерство оборони України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1080 від 03.08.2006 року, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 14 Закону України “Про Збройні Сили України” визначено, що майно військових частин Збройних Сил України є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління.
Органи, які здійснюють управління військовим майном, згідно зі ст. 2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України. При цьому до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також прийняття рішень щодо його вилучення і передачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань прокурора та позивача не спростував.
Враховуючи вищевказані обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
1. Визнати недійсним з моменту укладення договір №227/УПБ-6Д про будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін, укладеного Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Девелоп Проект” (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 34-Б , 01010, м.Київ, вул.Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 32917399) від 25 травня 2004 року.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Девелоп Проект” (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 34-Б, 01010, м.Київ, вул.Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 32917399) в доход Державного бюджету України 941 (дев’ятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 25.01.2012р.

це ж якась інша справа, а я маю на увазі ту яка зараз актуальна
//www.reyestr.court.gov.ua/Review/374115 78
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року № 826/19257/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В.; розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Київської муніципальної газети «Хрещатик», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Будресурс», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Київської муніципальної газети «Хрещатик», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Будресурс», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм земельного, господарського та цивільного законодавства, законів України «Про планування і забудову територій», «;Про місцеве самоврядування», державних будівельних норм, а відтак наявні підстави для його скасування.

У позовній заяві позивачі просять суд рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року №83/140 «Про надання та передачу Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1» визнати протиправним з моменту його прийняття та скасувати.

В судове засідання з'явились позивачі, представник позивача 1 та позивача 2, представники позивача 3 та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 1 та третьої особи 2 заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність порушення чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Представники третьої особи 3 та третьої особи 4 в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та третіх осіб, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Київською міською радою ІІІ сесії V скликання 28 вересня 2006 року прийнято рішення N 83/140 «Про надання та передачу Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1».

Даним рішенням Київська міська рада відповідно до ст. ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1, надати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, за умови виконання пункту 6 цього рішення, земельну ділянку загальною площею 4,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 у постійне користування, в тому числі: площею 4,42 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.01.51 N7 під будівництво військового містечка N 195; площею 0,13 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Відповідно до п.5 рішення №83/140 Київська міська рада вирішила передати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, за умови виконання пункту 6 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, земельні ділянки загальною площею 0,13 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1, в тому числі: ділянку N 2 площею 0,02 га, ділянку N З площею 0,01 га, ділянку N 4 площею 0,10 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 15.01.51 N 7 під будівництво військового містечка N 195.

Пунктом 6 рішення визначено ряд вимог, за умови виконання яких вищенаведені земельні ділянки будуть передані Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову №1122 від 01.07.2005 року визначено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 придатна для будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення для Міністерства оборони України.

Згідно листа-погодження Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 08.07.2005 року №001-09/3718 (вх..№03-25/1328 від 24.01.05) останнє не заперечує Міністерству оборони України проти відведення земельної ділянки для будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення по АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду листа Головного управління земельних ресурсів м. Києва та звернення Головного управління розвідки Міністерства оборони України Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація не заперечує проти відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, що підтверджується листом від 26.07.2005 року №4240/14-21/03.

Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві висновком №1220 від 03.11.2005 року №6459 про погодження проекту відведення земельної ділянки погодило проект відведення земельної ділянки Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок №03-25/658-В від 13.09.2006 року проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідає нормам ст.ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №677.

За наслідками розгляду даної документації Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) погодило зазначений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_1 належить Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України на праві постійного користування відповідно до Державного акту від 03.10.2007 року Серія ЯЯ №382716 та має цільове призначення «будівництво, експлуатація та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення».

З метою забезпечення службовим житлом безквартирних військовослужбовців розвідувального органу та членів їх сімей Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України було укладено договір на пайову участь у будівництві житла від 18.11.2004 року №36, згідно умов якого забудовником (пайовиком) є ТОВ «Інвест-Будресурс».

Жодних доказів порушення Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України обов'язків землекористувача, які визначені ст. 96 Земельного кодексу України до суду не надано.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України дотримано та виконано всі умови, встановлені оскаржуваним рішенням Київської міської ради, а відтак передача Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, в короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, земельні ділянки загальною площею 0,13 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1, в тому числі: ділянку N 2 площею 0,02 га, ділянку N З площею 0,01 га, ділянку N 4 площею 0,10 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 15.01.51 N 7 під будівництво військового містечка N 195 є правомірною.

Позивачі мотивують протиправність положень оскаржуваного рішення, виходячи з того, що на момент його прийняття були відсутні генеральний та детальний плани територій, тобто оскаржуване рішення прийняте за умови відсутності вихідних параметрів для прийняття законного рішення по виділенню земельної ділянки під забудову, що спростовується наступним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про планування та забудову території» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Поняття детального плану території визначається як містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Київська міська рада IX сесія XXIII скликання 28 березня 2002 року прийняла рішення N 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», яким затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

Згідно листа ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» від 17.11.2005 року №2670 земельна ділянка площею 4,8 га на території військового містечка №195 по АДРЕСА_1 для будівництва житлового комплексу та будівель спеціального призначення, що підлягає відведенню згідно рішення Київської міської ради від 15.07.04 року №457/1867, згідно функціонального зонування території, визначеного в Генеральному плані м. Києва на 2020 р. віднесена до рекреаційних територій в силу існуючого цільового використання.

Зважаючи на наведене, на момент прийняття оскаржуваного рішення вихідні параметри по виділенню земельної ділянки не лише існували, але і були враховані відповідачем при його прийнятті.

Пункт 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» визначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Підставами для визнання акту державного чи іншого органу дійсним та скасування його є невідповідність цього акту вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України визначені Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 15 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №371/1805, Київська міська рада відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правомочна розглядати і вирішувати питання загальної компетенції та відповідно до статті 26 зазначеного Закону вирішувати питання виключної компетенції.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах наданих повноважень, жодних невідповідностей цього акту вимогам чинного законодавства судом не встановлено, а позивачами не доведено, а відтак підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність оскаржуваного рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов

Цитата "Местный житель":

Я местный житель, готов присоединиться для для конструктивной беседы. Меня тут уже собираются сажать за мои действия! Хочеться таки увидеть хоть одного защитника стройки в живую и услышать обвинения в мою сторону.

Так, вибачаюсь що не відповіла на цей пост. Мені сказали, що це не дуже безпечно одній з вами зустрічатись. Але, якщо якось буде організована зустріч з ініціативною групою інвесторів, то я прийду.