Глобальное состояние систем Украины, США, Европы

Басня "НБУ и ГРИВНЕПЫЛЕСОС"

Цитата:

Залучено грошей по депозитним сертифікатам 18.03 - 1588 млн. грн, 19.03 -980 млн.грн., 22.03 - 542 млн.грн, 23.03. -541 млн.грн., 24.03 1330 млн.грн, 25.03 - 4560 млн.грн. - 26.03 - 1195 млн.грн. На загальну суму 9716 млн.грн. Мало того НАК "Нафтогаз" на міжбанк не випускають. Все правильно курс зарегулірований і повинен бути не менше 9 грн за дол.

догадайтесь с двух раз куда бы деньги пошли если бы их не изъяли?

Цитата:

100%.
Отличие только в том, что сейчас есть бОльший опыт у власти, и нынешняя власть имеет такой админресурс, что может просто в приказном порядке назначить валютный коридор. Несмотря на дефициты.

Хихи. Значит одним морозным (или наоброт жарким) утром вы узнаете, что "Курс доллара приведён к соответствующей отметке гривна девальвирована на 50 (60|70|80|100)%".
будем ступенчасто эволюционировать.

Цитата:

Свои условия продления сотрудничества выдвинул и МВФ. По словам Акимовой, Валютный фонд рассчитывает на дефицит госбюджета Украины в текущем году не более 6% номинального ВВП, а также однозначную инфляцию.

Переводя на русский язык почти дословно, предложили перебить всех взяточников (и часть пенсионеров), закрыть все офшоры и повысить налоги. Всем остальным - увеличеная в 2-4 раза цена на газ.
Что скажет правительство?

Цитата:

ну звичайно, пересічені зразу валюту понесуть на РН від безвиході.
будєтокадаражать!!!!!!!

Уже понесли на фондовый... Вон GONY как бабки сымает лихо.
Инвестиции в жилую недвижимость - это уже прошлый век.
Или позапрошлый?

До речі, GONY, а куда бабки дів зароблені на ФР? Якщо не секрет?

Всех с днем смеха

У американцев то же 1 апреля юморной день, 20 мин назад вышел с опозданием на час отчет ISM manufacturing прогнозировалось значение индексf 57%, а в отчете вышло 59,6%, значительно лучше прогноза и лучше предыдущего месяца (56,5).
При этом отчет начинается с фразы:
DO NOT CONFUSE THIS NATIONAL REPORT with the various regional purchasing reports released across the country. The national report's information reflects the entire United States, while the regional reports contain primarily regional data from their local vicinities.

Короче все так хреново, что в случае позитива надо писать, что это не развод, а реальные данные

Цитата:

Уряд знову позичає в усіх підряд

Криза вилилася у недовіру клієнтів до банків і банків до клієнтів. В установ обмежені можливості з розміщення вільних коштів. Активного кредитування 2010 року не буде, тому прибутковість за держоблігаціями навіть на рівні 12% для банків є привабливою.

Фото прес-служби КабмінуУ вівторок, всупереч прогнозам аналітиків, уряд Миколи Азарова пішов шляхом своїх попередників. Щоб зібрати більше грошей, Мінфін підвищив відсоток, який готовий заплатити за державними облігаціями.

У підсумку, відомство зібрало 3,3 мільярда гривень. Це утричі більше, ніж на торгах, які відбулися 23 березня.

Поки дають, Мінфін бере

Секрет успіху у тому, що держава брала майже всі гроші, які можна було взяти. Для цього досить порівняти статистику двох аукціонів.

23 березня загальний попит на ОВДП становив 5,4 мільярда гривень. Однак Мінфін був перебірливими, і з 115 заявок задовольнив лише 24. Звідси і скромний результат - зібрано трохи більше 1 мільярда гривень.

У вівторок попит істотно знизився і склав 3,67 мільярда. Зате з поданих 85 заявок Мінфін задовольнив 74. Ймовірно, на сайті відомства допущена описка - там сказано, що з 85 заявок задоволені 104.

Висновок простий: Мінфін брав те, що йому давали. І поки йому давали.

Природно, за великий обсяг довелося заплатити більше. Мінфін схвалив заявки з вищим відсотком, ніж на попередніх торгах. У підсумку, середньозважена прибутковість за піврічними паперами зросла з 11% до 11,42%, а за півторарічними - з 12% до 13,66%.

Збільшення хоч невелике, але показове. Багато аналітиків передбачали, що уряд не поступиться покупцям.

"Попит на ОВДП дуже значний. При нинішніх ставках Мінфін цілком може зібрати ще кілька мільярдів гривень - НБУ продовжує монетизувати ОВДП, внесені у статутний капітал рекапіталізованих банків. Ясно одне - Мінфін не збирається повторювати досвід попереднього уряду і підвищувати ставки", - пророкував трейдер компанії "Ренесанс Капітал" Максим Мирончук.

Таку ж думку висловлював аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса.

"Ми очікуємо збереження ставок прибутковості на досягнутому рівні. Потреби уряду в коштах на поточному тижні вкрай малі - 192,9 мільйона гривень на виплату купонів за двома серіями паперів", - відзначав він.

У той же час, експерти передбачали активізацію на ринку держборгу. 7 квітня має відбутися погашення ОВДП на 1 мільярд гривень, а всього у квітні Мінфіну знадобиться на ці потреби 4,5 мільярда гривень.

Такий щільний графік - спадщина уряду Юлії Тимошенко, який збирав мільярди, розміщуючи надзвичайно "короткі" і надзвичайно дорогі ОВДП восени 2009 року.

"Уряду доцільно активно залучати кошти вже на поточному аукціоні. Прибутковість "коротких" паперів ми бачимо на рівні 11-13%, а середньострокові облігації, ймовірно, будуть розміщені у діапазоні 13-14% річних", - стверджував Фурса.

Графік урядових виплат за ОВДП у 2010 році, мільйони гривень




Джерело: Erste Bank

Хто покупець

На умовах анонімності банкіри чітко характеризують останні події. За їхніми словами, рівень участі держбанків невеликий. Вони долучаться, якщо виникнуть проблеми з ринковими запозиченнями. Мінфін же висмоктує з ринку все, що може.

Аналіз публічних думок показує, що експерти не мають цілісного бачення структури покупців облігацій. За однією з версій, це переважно іноземний капітал.

"На останніх аукціонах активну участь беруть нерезиденти, які формують значну частину попиту і на "короткі" папери, і на "довгі". Наразі ставки 11-14% їм імпонують", - відзначив трейдер ІК "Трійка Діалог Україна" Олександр Ублінських.

Як і будь-яку "акулу капіталізму", іноземців приваблює можливість заробити.

"Нерезиденти з цікавістю дивляться на українські ОВДП, однак їхній інтерес до цих паперів дещо знизився на тлі значного падіння прибутковості за результатами останніх аукціонів. Втім, прибутковість, яка перевищує 12%, їм усе ще цікава", - розповіла дилер ІК Dragon Capital Світлана Русакова.

З нею солідарна аналітик Foyil Securities Євгенія Афоніна. "Нерезидентів приваблює тільки двозначний рівень прибутковості. Ми вважаємо, що за наявності доходностей на аукціонах на рівні 13-15% з боку нерезидентів буде спостерігатися стійкий попит в обсязі, як мінімум, 200-300 мільйонів гривень", - вважає вона.

За іншою версією, основними покупцями ОВДП можуть бути банки.

"Попит на "короткі", до року, і "середні", на два-три роки, папери формували, в основному, банки. Попит на "довгі" папери - нерезиденти", - підкреслив аналітик інвестиційної групи "Сократ" Максим Штепа.

Хоча ніхто не назвав обсяг внеску банків у загальний попит на облігації, важко не помітити: фінансові установи є стабільними покупцями державних паперів.

"Активними учасниками аукціонів залишаються комерційні банки, які відчувають надлишок ліквідності. Для них приваблива навіть прибутковість 12-14%, як показав останній аукціон", - вважає Світлана Русакова.

За її словами, страхові компанії і пенсійні фонди більше орієнтуються на банківські депозити, відсоткові ставки за якими залишаються досить високими.

"Попит на "короткі" ОВДП демонструють і українські банки, і нерезиденти. "Довгі" найбільше цікавлять нерезидентів", - зазначив начальник аналітичного відділу служби інвестиційного бізнесу Укрсиббанку Сергій Ягнич.

Вони самі прийшли


Світлана Русакова розповіла, що у більшості комерційних банків залишаються тільки ліміти на ОВДП з погашенням до одного року. Проте потенційно високу зацікавленість показують первинні дилери для власних позицій.

Інші експерти підтверджують цю тезу.

"Українським банкам цікаві усі "ринкові випуски" (з ринковими доходностями. - ЕП). Найбільший попит на "середні" позики з погашенням у 2011 році", - сказав Штепа.

"ОВДП, безумовно, привабливі для комерційних банків. Вони потрібні установам для розміщення вільної "короткої" ліквідності до одного року", - зазначив Ягнич.

"Недержавні банки купують ОВДП. Як правило, їх цікавлять папери із строком погашення до року, за ставками 10-14%", - підкреслив Олександр Ублінських.

На перший погляд, Мінфін можна назвати змієм-спокусником. Мовляв, він вбиває економіку через описаний у підручниках "ефект витіснення". Він полягає у тому, що замість кредитування економіки банки скуповують державні облігації.

Правда, українські реалії трохи інші. Класичний "ефект витіснення" припускає високий рівень ставок за ОВДП, такий, як восени 2009 року, - до 30% річних. Зараз же процентні ставки знаходяться на рівні 11,5-13% річних. Це менше, ніж відсотки за депозитами населення. Тобто банки купують облігації собі у збиток.

Логіка установ дещо інша. Криза вилилася, перш за все, у недовіру - як клієнтів до банків, так і банків до клієнтів. Парадоксально, але видавати позики нікому.

"У банків зараз дуже обмежені можливості вкладення тимчасово вільних коштів. Активного кредитування 2010 року очікувати не варто, тому рівень прибутковості за держоблігаціями навіть на рівні 12% є привабливим", - пояснила Афоніна.

З цією думкою згодні й інші експерти.

"Банки все ще не ризикують кредитувати корпоративний сектор і мають надлишкову ліквідність. У цій ситуації інвестування в інструмент з прибутковістю ОВДП є для них привабливою альтернативою", - зазначила Русакова.

Отже, ніхто не підштовхує банки купувати ОВДП. Примус діє тільки щодо п'яти державних установ: Ощадбанку, Укрексімбанку, "Родоводу", "Києва" і Укргазбанку.

Крім надлишку грошей, є й інші причини для купівлі банками держоблігацій. Русакова зазначила, що ставки за депозитами населення потроху знижуються. Це робить різницю між відсотками за вкладами і ОВДП не такою великою.

Начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Bank Ukraine Олександр Печерицин навів ще один аргумент: "Не всі ресурси, які залучають банки, є депозитами. Крім того, за поточними доходностями облігації більше купують нерезиденти, яких приваблює можливість заробити і на зміцненні гривні".

Залишається в запасі і класичний аргумент.

"ОВДП дозволяють заробити торговий дохід. Ці папери - ліквідний інструмент, який можна будь-коли продати і одержати рефінансування в НБУ", - сказав Штепа.

Правда, нині застосувати цю схему складно - це до кризи Нацбанк видавав гроші під заставу ОВДП усім бажаючим. Зараз же, щоб отримати рефінансування, з регулятором потрібно домовлятися. Втім, колись цей механізм таки запрацює.

//www.epravda.com.ua/markets/4bb33595333 2c/

Обратите внимание на график выплат по ОВГЗ. Посмотрите в источнике. Картинку вставить не получается. Впечатляет

Цитата:

//www.epravda.com.ua/markets/4bb33595333 2c/

Обратите внимание на график выплат по ОВГЗ. Посмотрите в источнике. Картинку вставить не получается. Впечатляет

И ведь найдутся олени, которые сейчас понесут депозиты в банки под больший процент, чем те банки ОВГЗ брали, а потом опять будут скулить, что их кинули...

Цитата:

И ведь найдутся олени, которые сейчас понесут депозиты в банки под больший процент, чем те банки ОВГЗ брали, а потом опять будут скулить, что их кинули...

Менталитет(с) , однако, ну любим мы халяву

Цитата:

И ведь найдутся олени, которые сейчас понесут депозиты в банки под больший процент, чем те банки ОВГЗ брали, а потом опять будут скулить, что их кинули...

да пусть несут... чем больше оленей понесет бабло в банки под проценті тем дешевле будет недвига...

Форумчане, а помните, тут ссылку выкладывали по расчету покупательской способности доллара в разрезе времени? Может, кто-то сохранил ее? Выложите, плиз.

Вот такие дела

Цитата:

Валютные депозиты окончательно запретят?
Банковские вклады в евро и долларах в Украине хотят ограничить соответствующим Постановлением Национального банка Украины №762. Такой документ уже подан для регистрации в Министерство юстиции.

С чем связано такое желание главного финансового учреждения страны? Согласны ли с ним банкиры и что ждет простых вкладчиков валютных депозитов теперь и будущих, которые пожелают сделать вклады в коммерческие банки?

Нужно отметить, что коммерческие банки сами были инициаторами подобного новшества. Так, по словам председателя правления «Райффайзен банк Аваль» Владимира Лавренчука, сегодня банкам невыгодно принимать вклады в валюте.

Как считает банкир, у людей на руках находятся десятки миллиардов долларов и евро, и если они захотят их положить в один прекрасный день на депозиты, то банковская система может просто не выдержать.

К тому же нужно отметить, что Национальный банк запретил коммерческим банкам покупать валюту для обеспечения своих депозитов. Таким образом, у банков остается мало валюты для этих целей. Ну, и наконец, как считает Владимир Лавренчук, если сегодня банки практически не выдают долларовые или евровые кредиты, то понятно, что они должны и ограничивать валютные депозиты.

Как известно, в прошлом году, Национальный банк предлагал внести изменения в Закон Украины «О Фонде гарантирования вкладов физлиц», которым регламентировался бы запрет компенсации валютных вкладов населения Фондом гарантирования вкладов в случае банкротства того или иного банка. Тогда банкиры были против такого новшества, аргументируя это тем, что оно лишь только усугубит отношения между вкладчиками и банками, а также окончательно подорвет доверие населения к банковской системе в целом.

Однако тогда же ведущие экономисты страны говорили о том, что такая ситуация, когда большинство вкладов населения в Украине находится в валюте, является просто недопустимой.

Как считает эксперт Виталий Сукач, это грозит излишней долларизацией экономики страны и, если не покончить с таким раз и навсегда, то при каждом последующем кризисе Украина будет сталкиваться с его большими проблемами.

«В целом же такие шаги, предпринимаемые Нацбанком, способствуют снижению существующего большого спроса на доллары и евро среди нашего населения и одновременно усиливают национальную валюту», - отмечает Виталий Сукач.

Научный сотрудник Института мировой экономики и международных отношений НАН Украины Всеволод Степанюк, к которому обратился корреспондент «Багнета», также приветствует такое решение Национального банка.

«Однако я подчеркиваю, что речь не идет здесь о каком-либо запрете, а только об ограничении. Ведь банкам отказано в покупке валюты, и чтобы обеспечивать депозиты, они должны ее брать из собственных резервов. Например, привлекать валюту, выкупая ценные бумаги. Другое дело, что далеко не каждый банк будет к этому стремиться и в случае успешной визы Минюста над этим документом, количество валютных депозитных программ банков существенно сократится», - отмечает Степанюк.

Что же касается старых валютных депозитов, которые население оформило до вступления в силу этого документа, то все коммерческие банки обязаны выполнять условия договоров по ним со своими вкладчиками.

Однако можно задаться вполне логичным вопросом, а что делать тем десяткам миллиардов долларов и евро, которые население после начала кризиса забрало из банковской системы и держит дома, что называется, «под подушкой»?

Всеволод Степанюк считает, что это должен решать каждый из обладателей валюты. «Возможно, часть людей переведут доллары и евро в гривну и покладут снова в коммерческие банки», - отмечает эксперт.

Таким образом, практически все эксперты высказываются положительно о новшестве Национального банка. Для простых людей, если Минюст завизирует этот документ, останется искать банки, которые будут оформлять валютные депозиты, либо переводить их гривну, либо же … продолжать хранить их дома, как говорят, до лучших времен. Ведь, еще не известно, что в нашей стране в банковской сфере может произойти.

И обидно, что так и сделают засЛанцы. Только мне почему то кажется, что гривне это доверия не прибавит. А дату падения цен на недвигу опять отодвинет.

Цитата:

Всеволод Степанюк считает, что это должен решать каждый из обладателей валюты. «Возможно, часть людей переведут доллары и евро в гривну и покладут снова в коммерческие банки», - отмечает эксперт.

Ключевая фраза данного опуса, алсо голубая мечта предыдущего и нынешнего говноправительств.
А что - и понесут, ибо тупость пресичного бэ-э-эзгранична.
Почему то, что провернула "красавица" Юля в 2008-м, не может обстряпать "умница" Коля Дапошливы в 2010-2011-м?
Потому, что пресичный научен горьким опытом?
Блин, когда уже топор к этим граблям привяжут?..

Цитата:

Вот такие дела

И обидно, что так и сделают засЛанцы. Только мне почему то кажется, что гривне это доверия не прибавит. А дату падения цен на недвигу опять отодвинет.

Дак они дедоларизацию затевают... всамделишную... лучше б с себя самих начали... (последнее голосование по отмене "оффшорных" соглашений с кипром провалили краснопузые с криком "Нельзя лишать дружественно социалистическое правительство кипра финансовой поддержки")... они постараются таким образом курсец подрезать до 7... типо борьба с инфляцией (все помнят чем такая борьба, при помощи понижения курса, закончилась в конце 2008го)... ну мысля такая, что толка от этого как всегда - кроме вреда никакого... я вот вообще обижусь и в литву - эстонию уеду... они говорят, за покупку жилья вид на жительство дают...

Не понятно только, почему отодвинет-то? Что ринутся баксы на бетонометры менять? А кто эти баксы брать-то будет? Если они никому не нужны?

ПыСы
//www.itinvest.ru/forum/index.php?s=&... st&p=170121
хороший индикатор возможных действий правительства и их последствий...
У нас в принципе, всё ИМХО будет так: всё хорошо-хорошо идёт (курс падает, внешний долг растёт, без чиха НБУ и правительства ничего не происходит, деньги проходят по кругу Пр-во -облигации -госбанки - НБУ, пенсионеры довольны, недовольных бизнесменов сажают), а потом - бац, какой-нить банк (или крупная компания) - полный банкрот, а потом резко и ещё две, а потмо ещё, как домино. А там и цены на недвигу подтянутся

Цитата:

Форумчане, а помните, тут ссылку выкладывали по расчету покупательской способности доллара в разрезе времени? Может, кто-то сохранил ее? Выложите, плиз.

За 100 лет от покупательной способности осталось толи 4 толи 9 центов.

Цитата:

За 100 лет от покупательной способности осталось толи 4 толи 9 центов.

Ну 4 цента ближе к истине

Цитата:

Форумчане, а помните, тут ссылку выкладывали по расчету покупательской способности доллара в разрезе времени? Может, кто-то сохранил ее? Выложите, плиз.

Может такая ссылка по покупательной способности устроит.

А вот есть удобный калькулятор самый дальний год - 1914 применительно к 2010 получается то, что можно было купить за 1 бакс в 1914 сейчас потянет на 21,5 бакса в 2010, короче в 22 раза упал в цене

Кстати, это не смотря на то, что бакс прошел через 2,5 кризиса (в Великую депрессию ну очень жесткая дефляция была, зерно даже топили, чтоб цена росла, а сейчас готовые дома сносят в штатах).
Так что хомяки копите дальше вожделенную бумагу.

Цитата:

Вот такие дела

И обидно, что так и сделают засЛанцы. Только мне почему то кажется, что гривне это доверия не прибавит. А дату падения цен на недвигу опять отодвинет.

Хомячка, а вы оригинал этой постановы читали или свято верите журналюгам?

Цитата:

Ну 4 цента ближе к истине
Может такая ссылка по покупательной способности устроит.

А вот есть удобный калькулятор самый дальний год - 1914 применительно к 2010 получается то, что можно было купить за 1 бакс в 1914 сейчас потянет на 21,5 бакса в 2010, короче в 22 раза упал в цене

Кстати, это не смотря на то, что бакс прошел через 2,5 кризиса (в Великую депрессию ну очень жесткая дефляция была, зерно даже топили, чтоб цена росла, а сейчас готовые дома сносят в штатах).
Так что хомяки копите дальше вожделенную бумагу.

Спасибо Я вчера уже нашел, не отписался, потому как "рид онли" на сутки впаяли

Цитата:

Спасибо Я вчера уже нашел, не отписался, потому как "рид онли" на сутки впаяли

А за что "впаяли" , вы вроде бы корректно пишите всегда

Цитата:

А за что "впаяли" , вы вроде бы корректно пишите всегда

за обсуждение курса грн/евро в ветке про стоимость недвижа