Депутати Тернопільської облради пустили понадпланові кошти бюджету 4,4 млн. грн на ремонт закладів культури

Комментарии к статья старого сайта и форума
Закрыто
Anonymous
Профиль
19 вересня відбулася восьма сесія Тернопільської обласної ради, під час якої було внесено зміни до обласного бюджету на 2007 рік. Депутати розподілили додаткові надходження до бюджету у сумі 4,4 млн грн, – повідомив власкор ЗІКу.



Читать дальше >>
Вернуться к началу
Anonymous
Профиль
Кошти виділили, зробили насип, поставили електричні стовби і натягнули лінію, чому ж зупинились на півдорозі?
Поговорюють, що знову немає коштів. А варто би перепоховати невинно загиблих людей.
Вернуться к началу
Anonymous
Профиль
Перепрошую, вище сказане відноситься до "розкопок штольні криївки" у селі Фащівка, Підволочиського району, де у 1945 році було знищено вибухом штольню в якій були жителі села, які заховались від мобілізації а також невідомі.
Вернуться к началу
Anonymous
Профиль
Страшна ця історія про Фащівську трагедію 1945 року. Загинули там мирні жителі, які заховалися від мобілізації в армію. Де хто вже забраний на службу, проїжджаючи станцію Підволочиськ, перебравшись в жіночу одежу, яку привезли жінки з села, поповнив їхні ряди. Люди далекі від політики і всього того що їм можуть приписати тепер. Хоч була там і інша категорія людей, так звані «повстанці, зв’язкові». Чи були це вояки УПА, не буду казати, історія ще не сказала всієї правди про них. Як поєднувалися цих два табори «повстанців» і мирних жителів Фащівки, промовчу. Та це інша історія, можливо така, якої ми не хочемо чути.
Тоді один з жителів М.Луки, повідомив енкаведистів, що в штольні зібралися майже всі. (В де-які періоди жителі розходилися по домах ночувати). Раптово приїхав гарнізон і оточив штольню. (Ці штольні створені внаслідок видобутку піску, входів було три, які глибоко-далеко були поєднані спільним коридором). До місця поприходили зацікавлені люди, одну жінку Квасничиху командир гарнізону послав до штольні, щоб сказала всім вийти і здатися. Коли жінка пішла до входу в криївку, звідтам вистрілили. Жінка була вбита. (Скажу, що вхід був зроблений таким чином, що не було прямої видимості із штольні на зовні. Тобто вхід з поворотом де вже був прямий вхід у штольню, який закривався). Тоді послали іншу людину до входу, (не називатиму прізвища, бо не потрібно), назвемо його Іван. На зустріч йому з середини виглянув Кава М., який запитав «ну, що там». Іван сказав «біда хлопці, вас оточили, кажуть щоб здавалися», Кава відповів: «ми не вийдемо, вони нас не добудуть ні з верху, ні знизу». Був він дуже блідий і ним трусило. Коли він повернувся назад в криївку, з якихось причин там всередині сталася стрілянина. Можливо хтось з жителів хотів вийти, та його не пускали. Іван повернувся і передав відповідь.
Гарнізонці заложили вибухівку. Перша вибухнула не сильно, заклали другу, потужнішу. Вибух був такої сили, що повилітали шибки в хатах, які були близько розташовані. Земля ще кілька секунд після вибуху здригалася. Через кілька годин, коли все стихло енкаведитси поїхали. Вночі родичі тих що були в штольні-криївці вийшли з лопатами відкопувати засипаних. Та з сусіднього села Постолівка, почали просвічувати прожекторами по горі та стріляти.
Людей, які так трагічно загинули, а їх там багато, треба перепоховати! І кошти на це знайти!!!
Вернуться к началу
Закрыто

Вернуться в Новости и статьи



dsf